У Великописарівській громаді Сумщини російські війська атакували цивільний автомобіль дроном, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 31 березня. Внаслідок поранень 37-річний чоловік помер під час евакуації з небезпечної зони до медзакладу.
Про це розповідає Дніпро24
«На жаль, 37-річний чоловік отримав надважкі поранення і помер під час транспортування з небезпечної території до медичного закладу», – заявив він.
Обставини атаки та загроза для прикордонних громад
Очільник області наголосив, що рух територіями поблизу кордону залишається надзвичайно ризикованим, оскільки російська армія здійснює прицільні удари по цивільних об’єктах. Жителів закликають уникати необов’язкових поїздок і дотримуватися правил безпеки при пересуванні.
За повідомленнями місцевої влади, обстріли і атаки здійснюють різними видами озброєння: ударними безпілотними авіаційними апаратами (БпЛА), ракетами, керованими авіаційними бомбами (КАБ), реактивними системами залпового вогню (РСЗВ) та іншими засобами ураження. Це призводить до руйнувань цивільної інфраструктури й жертв серед мирного населення.
Кваліфікація атак: воєнні злочини і ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари як воєнні злочини. Спеціально спрямовані напади на об’єкти життєзабезпечення, медичні заклади та інші цивільні об’єкти мають на меті позбавити людей доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, що може свідчити про ознаки геноцидних дій.
Правники, дослідники й правозахисники вказують на низку практик, які розглядають як елементи системних і цілеспрямованих дій проти українського населення:
- заявлення про нібито відсутність української нації та публічні заклики до її знищення;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я, що позбавляють населення необхідних умов для життя;
- переслідування й репресії щодо людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм зміни ідентичності дітей;
- депортація дітей до росії та спроби змінити їхню ідентичність;
- вилучення й знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, скоєні з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релійну групу як таку. Станом на сьогодні учасниками Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у мирний та воєнний час.
Конвенція та міжнародне право виокремлюють такі ознаки геноциду та відповідних дій: вбивство членів групи або спричинення їм серйозних тілесних або психічних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи повністю або частково; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення подібних дій.
Водночас керівництво росії заперечує, що її збройні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню України, відкидаючи звинувачення у свідомих атаках на мирні об’єкти.