Служба безпеки України оприлюднила імена російських військових, яких підозрюють у організації та керуванні ракетним ударом по центру Сум 13 квітня 2025 року. За даними спецслужби, слідство ідентифікувало командирів і розпорядників удару та зібрало доказову базу спільно з Головним управлінням розвідки.
Про це розповідає Дніпро24
«За даними слідства, ініціаторами обстрілу обласного центру були начальник штабу – перший заступник командувача об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні ЗС РФ генерал-полковник Олексій Кім та його заступник – начальник розвідки полковник Василь Соловйов», – йдеться в повідомленні.
Імена підозрюваних і роль командування
СБУ вказує, що до підготовки та координації удару були причетні посадовці Центру планування і координації вогневого ураження об’єднаного угруповання військ (сил) в Україні армії росії. Серед названих фігурантів — керівники структур, відповідальних за планування вогневих ударів та управління розвідкою.
- віцеадмірал Сергій Пінчук — начальник Центру, заступник командувача (з вогневого ураження)
- полковник Олександр Кісєдобрєв — начальник ракетних військ і артилерії Центру
- контрадмірал Олексій Пєтрушин — начальник центру управління розвідкою (вогневого ураження противника) Центру
- полковник Анатолій Городецький — начальник штабу Центру, заступник начальника ракетних військ і артилерії
Безпосередні накази на пуски балістичних ракет з районів Курської та Воронезької областей, за даними слідства, віддавали командири ракетних бригад: полковник Роман Полушин (448-а ракетна бригада) та полковник Сергій Пономарьов (112-а ракетна бригада).
Усього восьми офіцерам уже повідомлено про підозру у воєнних злочинах, які спричинили загибель мирних жителів, за попередньою змовою групи осіб. Тривають комплексні слідчі й оперативні заходи для встановлення місцезнаходження підозрюваних і притягнення їх до відповідальності.
Наслідки удару та правова оцінка
Ракетний удар по Сумам 13 квітня 2025 року призвів до загибелі 35 людей і поранень 125 осіб. Уламки та вибухова хвиля зруйнували або пошкодили майже 100 об’єктів цивільної інфраструктури — багатоквартирні будинки, навчальні заклади, магазини, зупинки громадського транспорту та пам’ятки архітектури місцевого значення.
За інформацією української сторони, одна з ракет мала касетні елементи. Тодішні посадовці повідомляли про застосування озброєння, що спричинило численні жертви серед цивільного населення.
Російські війська регулярно атакують українські міста та інфраструктуру різними засобами ураження — ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні експерти підкреслюють, що ці обстріли мають цілеспрямований характер і часто спрямовані на об’єкти, життєво важливі для населення.
Правова кваліфікація таких дій виходить за межі поодиноких воєнних злочинів. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид і встановлює зобов’язання для держав-учасниць запобігати та карати такі дії. Наразі сторонам відомо, що 149 держав є учасницями цієї Конвенції.
Згідно з міжнародним визначенням, геноцид охоплює дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До ознак геноциду експерти відносять:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення для життя умов, розрахованих на фізичне знищення групи;
- припинення народжуваності у межах групи або насильницьке переміщення дітей до іншої групи;
- публічні заклики й підбурювання до знищення певної групи;
- переслідування і винищення осіб з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- систематичне знищення елементів культурної ідентичності — викрадення артефактів, знищення бібліотек і музеїв, примусова зміна навчальних програм.
Керівництво росії заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, незважаючи на численні докази руйнувань житлових будинків, медичних закладів, шкіл, закладів енергетики та водопостачання.