Початок 2026 року приніс українським пенсіонерам підвищення мінімальних виплат, а вже навесні влада планує чергову індексацію, яка має скоригувати рівень пенсій з урахуванням інфляції та економічних показників. Паралельно уряд готує запуск накопичувальної пенсійної системи, яка, за задумом, має послабити тиск демографічної кризи на солідарну модель.
Про це розповідає Дніпро24
Перше підвищення пенсій відбулося з 1 січня й було автоматичним: такі коригування проводяться щороку залежно від результатів економіки. Нинішнє підвищення стало базою для наступного перерахунку, що планують виконати у березні.
Щодо індексації: влада анонсувала, що конкретний відсоток перерахунку буде оголошено у лютому. Для орієнтиру: торік індексація становила 11,5%, і це означало підвищення виплат у межах приблизно від 100 до 1 500 гривень залежно від розміру пенсії.
Індексація розраховується індивідуально — враховуються трудовий стаж, розмір заробітної плати, рік виходу на пенсію та інші критерії. Оновлену суму виплат можна перевірити через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду України.
Не всі пенсії будуть охоплені загальним механізмом перерахунку. Окремі категорії, серед яких судді, прокурори, військові та постраждалі від Чорнобильської катастрофи, залишаються в системі окремих призначень згідно з чинними законами. Працюючі пенсіонери також отримають перерахунок, але він відбудеться пізніше — орієнтовно у квітні.
Перехід до накопичувальної моделі
Наприкінці минулого року уряд затвердив Програму дій, яка передбачає масштабну пенсійну реформу з поступовим переходом від солідарної системи до накопичувальної моделі. Це рішення пов’язане зі структурними змінами населення: старіння, зниження народжуваності та міграційні процеси, які загострила війна.
Нова модель передбачає, що всі працюючі українці віком до 55 років відкриватимуть індивідуальні рахунки, куди будуть надходити відрахування на майбутню пенсію. Накопичені кошти вважатимуться особистою власністю, і в разі смерті до настання пенсійного віку їх можна буде передати у спадок.
На початковому етапі, приблизно до 2030 року, кошти зберігатимуться у спеціальному Державному фонді. Надалі планують надати можливість перевести накопичення до приватних пенсійних фондів. Щоб мінімізувати вплив інфляції, держава має намір інвестувати заощадження у державні облігації, частково — у інші ринкові інструменти з помірним ризиком.
МВФ, вимоги та застереження експертів
Запровадження накопичувальної системи також пов’язане з умовами співпраці з Міжнародним валютним фондом: Україна зобов’язалась не вводити нових спеціальних пенсій чи пільг та не знижувати пенсійний вік. Нормативні вимоги 2026 року передбачають, що для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати 33 роки страхового стажу; для пенсії у 63 роки — не менше 23 років стажу; для 65 років — мінімум 15 років стажу.
Експерти застерігають, що головні ризики пов’язані з управлінням накопиченнями та забезпеченням стабільної прибутковості інвестицій, яка має переважати над інфляцією протягом десятиліть. Війна та підвищена макроекономічна нестабільність ускладнюють прогнозування доходності фондів і підвищують невизначеність.
“Людям зараз просто немає з чого відкладати, особливо під час війни. Тож така модель навряд чи стане реальним доповненням до пенсії для більшості населення”, — зазначає він.
Окремі політики та аналітики сумніваються у швидкій ефективності реформи: критики наголошують, що без чітких гарантій контролю за фондами, прозорих механізмів інвестування та захисту прав вкладників накопичувальна система може не забезпечити очікуваного рівня доходу для значної частини населення.
Поки що влада анонсує технічний старт програми накопичувальних пенсій у 2026 році, проте остаточна реалізація залежатиме від законодавчих рішень, готовності фінансової інфраструктури та макроекономічних умов. Чи стане реформа довгостроковим вирішенням проблем пенсійної системи — покаже час.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел