Президент України Володимир Зеленський 7 березня провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, у якій обговорили питання оборони, наслідки нічного масованого удару та розвиток подій у регіоні Близького Сходу.
Про це розповідає Дніпро24
«Встигли обговорити всі ключові речі, які зараз важливі для безпеки наших країн та Європи. Зокрема, ситуацію в Україні, ключові потреби нашої оборони. Я поінформував про наслідки російського масованого удару цієї ночі, а також про події на фронті. Українські воїни досягли відчутних результатів за цю зиму та втримали всі ключові напрямки захисту. Важливо, щоб все ж таки були реалізовані спільні європейські домовленості щодо 90 млрд євро підтримки для України на найближчі 2 роки, а також щодо нового санкційного пакета проти Росії», – зазначив Зеленський.
Ключові теми розмови
За результатами розмови було поінформовано про збитки та наслідки нічних обстрілів, а також про оперативну ситуацію на фронті. Зеленський наголосив на потребі в посиленні оборонних можливостей і на виконанні європейських домовленостей щодо фінансування — йшлося про пакет в обсязі 90 млрд євро на найближчі два роки — та про ухвалення нового санкційного пакета проти росії.
Безпека регіону та досвід України
Сторони також торкнулися питання безпеки на Близькому Сході. За словами української сторони, Емманюель Макрон висловив підтримку зусиллям України щодо зміцнення регіональної безпеки, відзначивши, що практичний досвід українських підрозділів у захисті від «Шахедів» може стати корисним для партнерів.
У коментарях до теми оборони наголошувалося, що українські захисники цього сезону досягли відчутних успіхів і змогли втримати стратегічні напрямки. Водночас продовжується потреба в сучасному обладнанні, фінансуванні та координації міжнародної підтримки.
російські війська регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними типами озброєння — ударними безпілотними апаратами, ракетами, корегованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі атаки завдають руйнувань енергетичним, медичним і комунальним об’єктам.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини і підкреслюють їхній цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення — із метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги — розглядають як прояви, що можуть наближатися до геноцидних дій.
Керівництво росії заперечує інформацію про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, незважаючи на численні свідчення руйнувань і загибелі мирного населення, серед яких — лікарні, школи, дитячі садки та об’єкти енергетики й водозабезпечення.