Соціальна робота сьогодні поєднує допомогу, витримку й відповідальність. Оксана Верешко, голова правління громадської організації «Дніпровська ліга соціальних працівників», розповіла про свій професійний шлях, виклики, спричинені війною, роботу з громадами та людей, для яких ця діяльність має сенс.
Про це розповідає Дніпро24
Шлях у професію та цінності
Верешко пояснює, що її вибір спеціальності — психологія та соціальна педагогіка — з часом стало долею. Під час навчання вона проходила практику в центрі соціальних служб, де бракувало шкільних психологів, а ще до завершення університету отримала пропозицію працювати в Центрі соціальних служб для сімей, дітей та молоді. Саме там з’явилося розуміння практичної суті соціальної роботи та бажання залишатися в цій сфері.
Як керівниця організації Оксана називає три базові цінності: взаємоповага, любов до справи та людей, а також постійний розвиток. Вона переконана, що лише відданість і зацікавленість дозволяють досягати якісних результатів, а регулярне навчання є необхідною умовою професійного росту.
Ідея створити «Дніпровську лігу соціальних працівників» у 2010 році виникла як продовження рекомендацій загальноукраїнської ГО «Ліга соціальних працівників України» та усвідомлення ролі громадського сектору у підсиленні соціальної сфери. Верешко очолила організацію у 2016 році; за її словами, перші роки розвитку організації пройшли в інший спосіб і за інших умов, тож зміни стали помітнішими саме після її приходу до керівництва.
Розвиток організації під час війни та робота з громадами
Одна з відмінностей «Дніпровської ліги» — фокус на розвитку соціальних послуг та підсиленні спроможностей громад. Організація працює з місцевими громадами, проводить навчання, допомагає налагодити сервіс так, щоб він відповідав реальним потребам людей і був доступним.
З початком повномасштабного вторгнення робота організації набула нового виміру. На першому етапі з’явилися гарячі лінії, зокрема залучення до телефонної підтримки сімей із дітьми через ініціативи міжнародних партнерів. Згодом «Ліга» почала працювати безпосередньо в громадах у комплексному, довготривалому форматі: психосоціальна підтримка, індивідуальний супровід сімей та інші послуги. За три роки охоплення збільшилося з 4 громад у 2022 році до 24 громад у 2025-му.
Одним із ключових партнерів організації став ЮНІСЕФ. Завдяки цьому донору вдалося надати комплексну допомогу — соціальний супровід, психологічну та юридичну підтримку, послуги логопедів і наставництво сімей — і охопити близько 50 тисяч людей упродовж двох років. Це дозволило не лише реагувати на негайні потреби, а й будувати довготривалі механізми підтримки.
Організація принципово не розділяє людей на внутрішньо переміщених осіб і місцевих мешканців: у програмі беруть участь і ті, і інші, адже уразливість може торкнутися будь-кого. У командах багато фахівців із досвідом ВПО, що сприяє кращій інтеграції та взаєморозумінню в громадах.
Найгостріші виклики, з якими стикається соціальна сфера, — це зростання кількості людей у кризі, дефіцит фінансування, нестача кадрів і ресурсів, високий емоційний та ментальний тягар праці й низька оплата. Ці фактори призводять до високої плинності кадрів і ускладнюють розвиток якісних послуг.
У команді Верешко найважливішими називає людей: багато хто приходить без попереднього досвіду в соціальній роботі, але закохується в цю справу й залишається. Навіть після завершення окремих проєктів багато співробітників продовжують підтримувати напрям як волонтери або консультанти.
«Настільки втомлений, що хочеться померти, але ти не можеш, бо любиш те, що робиш».
Лідерські уроки для Оксани пов’язані з постійним навчанням: управлінням вона опановувала на практиці, шукаючи баланс між контролем, делегуванням і людськими стосунками. Помилки в цій сфері неминучі, але вони слугують джерелом досвіду.
Як приклад успіху та підтвердження ефективності соціальної роботи вона наводить історію сім’ї ВПО: мама з двома дітьми, одна дитина з інвалідністю, отримала комплексну підтримку, інтегрувалася в громаду, відновила віру в себе й згодом приєдналася до команди організації, щоб допомагати іншим. Такий результат демонструє, що соціальні послуги дають шанс на відновлення і розвиток, а не лише тимчасову допомогу.
Через п’ять років організація планує служити опорою для громад у розвитку соціальних послуг, впроваджувати стандарти якості та підвищувати престиж професії соціального працівника, роблячи її більш помітною й цінною як у регіоні, так і поза його межами.
Інтерв’ю — Дар’я Любарська