У Сумській області внаслідок нових обстрілів загинули щонайменше двоє цивільних, ще кілька людей дістали поранення. Інформацію підтвердив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров, зазначивши, що удари були спрямовані по населених пунктах і цивільній техніці.
Про це розповідає Дніпро24
«У Великописарівській громаді ворог атакував цивільний автомобіль – загинув цивільний чоловік. У Білопільській громаді ворожий дрон поцілив у мотоблок – один чоловік загинув, ще один отримав поранення»,
За словами голови області, під час ранкової атаки дронів у Сумах постраждали шестеро людей, серед них 17‑річна дівчина. Він також закликав мешканців бути уважними під час повітряної тривоги та перебувати в укриттях.
Наслідки для громад і поранені
У Великописарівській та Білопільській громадах наслідки ударів — як людські, так і матеріальні. Окрім загиблих, зафіксовано поранення та пошкодження приватного транспорту й сільськогосподарської техніки. У Сумах медики надають допомогу постраждалим після падіння декількох дронів на житлові райони.
Рятувальники та місцева влада продовжують оцінювати руйнування та надавати першочергову допомогу сім’ям постраждалих. Жителів закликають повідомляти про нові пристрої чи підозрілі уламки та не підходити до них без фахівців.
Методи атак і правова оцінка
російські війська застосовують різні типи озброєнь для ударів по українських містах і селищах: ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню. Ці удари часто спрямовані на цивільну інфраструктуру — житлові квартали, медзаклади та об’єкти енергетики.
Українська сторона та міжнародні правозахисні організації оцінюють такі атаки як воєнні злочини. Окремі практики, зокрема систематичні удари по системах життєзабезпечення та депортації дітей, експерти називають ознаками можливих геноцидних дій.
- публічні заклики до знищення українців та заперечення їхнього права на існування;
- цілеспрямовані обстріли енергетичної та медичної інфраструктури з метою позбавити населення необхідних умов для життя;
- переслідування і винищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- вимушена зміна ідентичності дітей через депортації або насильницьку асиміляцію;
- нищення культурних та освітніх інституцій, вилучення українських книг і експонатів.
Такі дії можуть потрапляти під визначення геноциду відповідно до міжнародних стандартів, якщо доведено намір частково або повністю знищити національну групу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні її учасницями є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у мирний та воєнний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. До можливих ознак відносять убивства членів групи, навмисне створення умов, що ведуть до фізичного знищення групи, заходи щодо запобігання народжуванню, насильницьке виведення дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її війська завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі з метою враження мирного населення, незважаючи на численні факти руйнувань і жертви серед цивільних.