Родичі та інші ув’язнені розповіли про останні дні життя української журналістки Вікторії Рощиної, яку тримали в ув’язненні в росії. За свідченнями людей, що бачили її стан, тюремне керівництво не надало жінці необхідної медичної допомоги у критичний період, і вона померла під час тримання в слідчому ізоляторі №3 у Кізелі Пермського краю.
Про це розповідає Дніпро24
Перевезення і стан журналістки
За свідченнями в’язнів, Рощину перевели до Кізела з в’язниці №2 у Таганрозі. Подолання майже 2000 кілометрів нібито тривало близько чотирьох днів: поїздом, а потім фургоном. Люди, які бачили її під час переїзду, описували журналістку як надзвичайно виснажену, фактично “жінку-скелет”, зі «жовтуватим» відтінком обличчя.
Ув’язнені, які ділили з нею камеру, ділилися їжею і знали Рощину за її професійною діяльністю — вона працювала для Радіо Свобода та низки українських ЗМІ. Один із свідків переказав, що вона відмовилася від їжі на знак протесту проти нелюдського поводження з іншими ув’язненими: «Вона сказала, що не їстиме, поки наших хлопців катують», — згадали очевидці.
Вранці 19 вересня 2024 року в СІЗО №3 у Кізелі інші ув’язнені помітили, що Рощина не встає з ліжка. Вони кликали охорону, яка евакуювала решту камер і вимагала від неї піднятись — спроби виявилися марними. Її забрали з камери, і станом на той момент залишаються протиріччя щодо того, чи була вона ще жива під час вивезення.
Умови утримання та наслідки
Свідки описують умови в Кізельському слідчому ізоляторі №3 як переповнені, сирі та холодні, з систематичними проявами насильства під час оглядів камер і поводження з ув’язненими. За їхніми словами, після понад 13 місяців ув’язнення Рощина була фізично й психологічно виснажена і часто непритомніла.
Після смерті тіло Рощиної повернули в Україну, де експерти виявили відсутність кількох органів, серед яких мозок, гортань і очні яблука, а також сліди катувань. Стан тіла ускладнює проведення незалежної судово-медичної експертизи та встановлення точної причини смерті, відзначили українські правоохоронні органи. У зв’язку з цим розпочато слідчі дії щодо керівництва відповідних місць тримання, зокрема директора СІЗО в Кізелі В’ячеслава Перевозкіна і керівника СІЗО №2 у Таганрозі, де Рощину утримували раніше.
У жовтні 2024 року офіційно підтверджено, що журналістка зникла під час поїздки на окуповані території і пізніше померла в російському полоні. Розслідування щодо обставин її арешту, перевезення та смерті тривають, а українські слідчі намагаються встановити повну картину подій і притягнути винних до відповідальності.