Спроби США виступити посередником у мирних переговорах між Україною та росією опинилися в глухому куті після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа значно знизила активність у цьому напрямі, стверджують чиновники та дипломати. У Вашингтоні зараз більше уваги приділяють ескалації на Близькому Сході, що позначається на сусідніх ініціативах щодо врегулювання українського конфлікту.
Про це розповідає Дніпро24
«У переговорах справді настала пауза. В американців інші пріоритети, і це зрозуміло»,
За словами представників європейських дипломатичних кіл, частиною зрушення пріоритетів стали військові дії та координація США з партнерами на тлі конфлікту з Іраном, через що зменшився тиск на посилення санкцій проти російської нафтової галузі. Європейські столиці також отримали сигнали про відтермінування або уповільнення постачання американської військової техніки, зокрема засобів протиповітряної оборони для України.
Вплив Близького Сходу на переговорний процес
Перші раунди тристоронніх переговорів за участю представників росії, України та США відбулися 23–24 січня і 4–5 лютого в Об’єднаних Арабських Еміратах, а третій — 17–18 лютого у Швейцарії. Наступна зустріч, запланована на початок березня, не відбулася через загострення бойових дій і концентрацію дипломатичних зусиль на кризі в регіоні Перської затоки.
Деякі європейські дипломати характеризують відволікання США як серйозну проблему для Євросоюзу та України, оскільки воно обмежує можливості координації щодо зброї, санкцій та інших заходів, спрямованих на стримування російської агресії. Відповідно, лідери ЄС відчувають необхідність переглянути власні підходи до підтримки Києва у відсутність активного американського залучення.
Ескалація у спілкуванні з Росією
Паралельно з призупинкою переговорного процесу дипломатичні контакти між європейськими представниками та кремлем ускладнилися. Європейські делегації стикнулися з жорсткою відмовою щодо участі представників ЄС у тристоронніх консультаціях. За словами європейського високопосадовця, радники президента Франції приїздили до Москви у лютому для переговорів із помічником президента росії Юрієм Ушаковим, але отримали різку відмову і грубі вислови на свою адресу.
Водночас у Кремлі заперечують готовність європейських столиць відігравати конструктивну роль у мирному процесі, кажуть, що від європейців не було «позитивних сигналів», а дипломатична риторика часто спрямована на те, щоб мотивувати українське керівництво продовжувати спротив.
Пряма політична лінія очільника Білого дому також впливала на динаміку перемовин. Президент Трамп у телевізійному інтерв’ю висловив думку, що позиція українського президента ускладнює досягнення угоди, і стверджував, що Путін нібито готовий до домовленості, тоді як із Зеленським «набагато важче домовлятися».
На тлі конфлікту в Перській затоці Трамп пояснював тимчасове послаблення санкцій щодо російської нафти потребою забезпечити глобальні поставки енергоносіїв після ускладнень з проходженням через Ормузьку протоку. Він також зауважив, що санкції можуть бути відновлені, коли ізраїльсько-американська операція проти Ірану завершиться або коли зміняться умови переговорів із Тегераном.
Ормузька протока залишається одним із ключових морських шляхів для експорту нафти з регіону, і її фактична блокада або атаки на судна призвели до зростання цін на Brent понад 100 доларів за барель.
Крім того, напруга в регіоні вже спричинила активізацію військових дій: 28 лютого США, за інформацією окремих повідомлень, почали координацію операцій з Ізраїлем проти Ірану. За цими повідомленнями, внаслідок ударів були вражені військові та ядерні об’єкти і, як стверджує частина повідомлень, загинули окремі високопосадовці. У відповідь Іран обстрілює території Ізраїлю та здійснює напади на об’єкти, пов’язані з американськими силами або їхніми союзниками в регіоні.
Наразі поєднання міжнародної напруги на Близькому Сході та ішні позиційні розбіжності між Заходом і москвою призводять до зупинки або відтермінування мирних ініціатив щодо України, що ускладнює перспективи швидкого припинення бойових дій.