Заступник керівника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький заявив, що росія готує черговий великомасштабний наземний наступ на південному сході України з метою захоплення всього Донбасу до вересня. За його словами, до сил противника можуть додати близько 20 000 осіб зі стратегічного резерву, що має підсилити наявну контингентну чисельність — приблизно 680 000 військовослужбовців, сконцентрованих у різних районах фронту.
Про це розповідає Дніпро24
Оцінки боєздатності і мобілізації
Водночас військово-політичні експерти сумніваються, що такий додатковий контингент дозволить змінити ситуацію на фронті. Аналітик групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко зазначає, що навіть із підсиленням у 20 тисяч осіб противник не зможе створити необхідний для повноцінної наступальної кампанії паритет на низці ключових напрямків.
Тут йде мова про те, що у росіян на Південно-Донбаському напрямі, наприклад, є серйозна проблема. Для них Південно-Донбаський напрям – це Гуляйпільський, це річка Гайчур, це міжріччя Вовча, Ворона, а також на Дніпропетровщині Покровське, по трасі М-15, Р-85… вони були пріоритетними на кінець 2025, початок 2026 року. Саме для продовження своїх основних наступальних дій, вони концентрували там максимальну увагу, зосереджували там основні свої сили та засоби. На сьогодні на цій ділянці в них зосереджено більш ніж 100 тис. особового складу, але при цьому вони тут зазнають поразки. Вони не можуть там зараз перейти в якусь масштабну наступальну кампанію і 20 тисяч точно їм не вистачить, щоб якось зламати цей паритет на рівень повноцінної наступальної кампанії
– сказав Коваленко.
Коваленко також підкреслює, що у Донецькій області поки що противник не може прорвати оборону в районі Покровсько-Мирноградської агломерації, де зосереджено близько 170 тисяч особового складу противника. Навіть за оцінками експертів, 20 тис. підкріплення навряд чи змінять ситуацію на рівні прориву в напрямку Покровська, Мирнограда, Костянтинівки, Часів Яру та виходу на Добропільський напрямок.
За словами аналітиків, коли противник розпочинає активні наступальні дії, його втрати можуть сягати понад 1,5–2 тисячі особового складу за тиждень-півтора. Тому 20 тисяч — це ресурс, який швидко може зношуватися і здебільшого підходить для локальних тактичних операцій або для компенсації щоденних втрат, а не для забезпечення тривалого масштабного прориву.
У політичному й інформаційному вимірах також обговорюють можливість оголошення ширшої хвилі мобілізації в росії у зміненому форматі. За оцінками експертів, влада може уникати офіційного визначення таких кроків як «загальна мобілізація», надаючи їм інші назви та застосовуючи гібридні підходи для приховування повного масштабу заходів, щоб зберегти внутрішню легітимність своїх наративів.
Ситуація на півдні
Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин констатує, що активність противника на південному напрямку залишилася на рівні передвеликодніх днів. За його даними, ворог проводить до 20–25 штурмових дій щоденно, а також здійснює приблизно таку ж кількість ударів авіацією, дронами й артилерією. Частина активності пов’язана з перегрупуванням, логістичним підсиленням, поповненням особового складу та евакуацією поранених.
За останню добу на Гуляйпільському напрямку зафіксовано 9 бойових зіткнень, на Олександрівському — 3. Загалом на південному напрямку налічували до 15 бойових зіткнень, з яких три — на Придніпровському. Сили оборони також проводили розвідувально-пошукові та штурмові дії, знищуючи ворожі групи інфільтрантів і утримуючи лінію оборони на рівні, близькому до показників перед святами.
Волошин також навів оцінки озброєння та чисельності противника на півдні: понад 200 тисяч особового складу, до тисячі танків, близько 3 тисяч бронетранспортерів і бойових машин, приблизно 2 тисячі артилерійських систем та мінометів, а також реактивні системи залпового вогню.
Отже, навіть за умови додавання близько 20 тисяч зі стратегічного резерву, українські експерти та військові вважають, що такі сили скоріше слугуватимуть для підсилення окремих ділянок і компенсації втрат, аніж для забезпечення радикального перелому в ході наступальних операцій противника.