Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив про удар по Садівській громаді Сумської області, унаслідок якого загинув місцевий житель. За його даними, 40-річний чоловік приїхав завантажуватися зерном і загинув внаслідок атаки.
Про це розповідає Дніпро24
«У цей момент росіяни прицільно поцілили безпілотником у кабіну вантажівки, де перебував водій. Після влучання вона загорілася. На жаль, чоловік загинув», – повідомив Григоров.
Раніше голова області повідомляв також про загиблого внаслідок удару по Великописарівській громаді. Уранці 16 березня двоє людей постраждали через удар безпілотника по Сумській громаді.
Систематичні напади на цивільну інфраструктуру
Російські військові регулярно атакують українські міста й цивільну інфраструктуру різними видами озброєнь — ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ та іншими засобами. Такі удари спричиняють загибель і поранення мирних людей, пошкодження житла, енергетичних та медичних об’єктів.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їх цілеспрямованому характері.
Ознаки геноциду і міжнародне право
Особливу стурбованість викликають обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги — дії, які розглядають як одну з ознак геноциду.
Під час широкомасштабної війни правники, дослідники геноцидів і правозахисники зазначають, що росія вчиняє різні злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:
- оголошення намірів про знищення українців; публічні заяви про «неіснування» українського народу або заклики, що «треба знищити» Україну;
- публічні заклики до знищення українців та відсутності України в майбутньому;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і медичних закладів з метою позбавити людей базових умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях програм і виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні до неї приєдналося 149 країн, які мають запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності.
Конвенція визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Ознаками геноциду вважають вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, що запобігають дітонародженню та насильницька передача дітей іншій групі; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що під час повномасштабної війни її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, однак численні удари по лікарнях, школах, дитсадках, об’єктах енергетики та водопостачання свідчать про протилежне.