російська армія завдала балістичного удару по нафтогазовій інфраструктурі групи «Нафтогаз» на Дніпропетровщині, повідомив голова правління Сергій Корецький. За його словами, напередодні та в день нападу атаки дронами тривали «майже безперервно», а по активах у регіоні було випущено три балістичні ракети.
Про це розповідає Дніпро24
«Є пошкодження та руйнування. Оцінити їхній масштаб можна буде лише після відбою тривоги»
Корецький уточнив, що на цей час персонал об’єктів, які зазнали ударів, не постраждав. Він також нагадав, що минулого тижня на Полтавщині інфраструктура «Нафтогазу» піддалаcя масованому обстрілу балістичними ракетами.
Хід атак і наслідки для інфраструктури
За заявами керівництва групи, по підприємствам було завдано одночасних ударів зі застосуванням як ударних безпілотників, так і балістичних ракет. Попередні огляди показують наявність пошкоджень і руйнувань, остаточну оцінку масштабу завданих збитків проведуть після завершення сигналів повітряної тривоги та обстеження місць ураження.
У доповненні до прямих ударів, у повідомленнях наголошують на систематичному застосуванні широкого спектра озброєнь — ударних БпЛА, ракет, корегованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню — для ураження об’єктів цивільної та критичної інфраструктури по всій території України.
Оцінки дій і міжнародно-правові аспекти
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини, зазначаючи їхній цілеспрямований характер. Обстріли життєзабезпечуючих систем і закладів охорони здоров’я мають на меті позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, що створює загрозу для життя цивільного населення.
Фахівці з міжнародного права та правозахисники вказують на низку дій, що розглядають як ознаки геноцидних практик. Серед них перелічують:
- оголошення намірів про знищення українців; публічні висловлювання окремих посадовців, що заперечують існування української нації або закликають до її ліквідації;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури;
- запровадження в освітніх закладах систем навчання на окупованих територіях, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей до рф без батьків із метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книжок, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, що вчиняються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Станом на сьогодні стороною цієї Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція виокремлює конкретні ознаки геноциду: вбивство членів групи або спричинення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню у групі; насильницьке переміщення дітей до іншої групи; а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її збройні сили навмисно завдають ударів по цивільній інфраструктурі й понижують життєздатність населених пунктів, водночас факти руйнувань, масштаб атак та їхній характер ставлять під питання такі заперечення.