Нічні та ранкові атаки російських сил торкнулися кількох регіонів України: уражені цивільні об’єкти та постраждали люди в Одещині, Запоріжжі й Чернігівщині.
Про це розповідає Дніпро24
«Ціллю стали обʼєкти цивільної інфраструктури, зокрема житловий сектор та підприємства. На жаль, двоє людей постраждало», – заявив він.
У Одеській області за повідомленнями місцевої адміністрації внаслідок нічних ударів пошкоджено чотири приватні житлові будинки, технічні споруди, нежитловий будинок, господарчі та адміністративні приміщення, а також легкові автомобілі. Двоє людей отримали поранення.
Близько 6:00 ранку дрони вразили також Городнянську громаду Чернігівської області: у результаті атаки зайнялася житлова оселя, постраждали мама та донька — 45-річна жінка і 13-річна дівчинка; обидві госпіталізовані. Ще один безпілотник влучив по аграрному підприємству в Новгороді-Сіверському, пошкоджена ємність для зберігання зерна.
У Запорізькій області безпілотник влучив по об’єкту транспортної інфраструктури у Вільнянську Запорізького району. Унаслідок удару поранені двоє цивільних — 88-річна жінка та 47-річний чоловік, їм надається необхідна медична допомога.
Російські війська регулярно атакують цивільні райони та інфраструктуру з використанням ударних безпілотників, ракет, коректованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню, що призводить до руйнувань і втрат серед мирного населення.
Оцінки та правова кваліфікація
Українська влада й міжнародні інституції розглядають такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на цілеспрямованому характері атак по критичній інфраструктурі. Зокрема, систематичні обстріли житлових кварталів, об’єктів енергетики, водопостачання, закладів охорони здоров’я та навчальних закладів мають наслідком позбавлення населення базових засобів для життя.
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- публічні заклики й заяви окремих посадовців, що заперечують існування українського народу або містять заклики до його знищення;
- переслідування і знищення проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції й носіїв української культури;
- насильницька зміна ідентичності дітей через депортацію або освітні практики на окупованих територіях;
- вилучення, знищення або пограбування культурних фондів, бібліотек і музеїв.
Міжнародні норми та ознаки геноциду
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні учасницями Конвенції є 149 країн, які зобов’язані запобігати актам геноциду й карати за них у мирний час та під час війни.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релійну групу як таку. Серед ознак геноциду виділяють:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи;
- запобігання дітонародженню або насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її збройні сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та закладах, які обслуговують мирне населення, включно з лікарнями, школами та об’єктами енергетики й водопостачання.