Українсько-польська експедиція у складі 20 фахівців 23 березня розпочала пошуково-ексгумаційні роботи в селі Угли Сарненського району Рівненської області з метою виявлення жертв Другої світової війни.
Про це розповідає Дніпро24
Одразу після початку робіт екскаватор виявив людські рештки на місці колишнього цвинтаря, тож наразі невідомо, кому належать знайдені поховання і які саме періоди вони охоплюють.
Хід робіт та учасники експедиції
Від української сторони в операції задіяні експерти зі Львівського меморіально-пошукового центру «Доля», від Польщі — фахівці Поморського університету. До робіт залучено археологів, судово-медичних експертів і пошуковців, які виконують розкопки та документують знахідки для подальшого дослідження і експертизи.
Ініціаторкою ексгумації виступила польська громадська діячка Кароліна Романовська: у її родині є поховані в братській могилі, вона стверджує, що 12 травня 1943 року в селі було вбито 18 осіб. За її словами, прадід, який виконував обов’язки війта села під час німецької окупації, поховав близько 70 убитих поляків і українців на старому цвинтарі між дубами.
«Цей пошук важливий для мене і всієї родини, тому що я чула про це з самого дитинства, для мене важливо знайти їх і поховати гідно», – каже Кароліна Романовська.
Керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета повідомив, що перший етап пошукових робіт заплановано тривати до 27 березня.
Архівні дані та історичний контекст
Інститут національної пам’яті Польщі оцінює кількість загиблих в Углах від 60 до 104 осіб і пов’язує ці події з діями бійців Української повстанської армії (УПА). У Польщі вважають причетною до загибелі місцевих мешканців сотню Никона Семенюка («Яреми»).
Точні дані про чисельність польського населення в Углах станом на 12 травня 1943 року відсутні: невідомо, скільки людей встигли виїхати перед нападом і скільки врятувалося.
За версією українських дослідників, масові вбивства на цих теренах відбувалися в Сарненському та Костопільському повітах. Вони наголошують на ролі радянської міжвоєнної та воєнної антипольської пропаганди, яка підсилювала напруженість між польськими і українськими громадами.
Історичні передумови включають політику після Першої світової війни: з 1921 року польський уряд заселяв ці землі осадниками, серед яких було багато колишніх резервістів польської армії або учасників українсько-польської війни; держава надавала їм пільги й землю для господарювання. Політичні прагнення організації українських націоналістів, яка сприяла утворенню УПА, поєднувалися з баченнями польського еміграційного уряду у Лондоні щодо належності Волині Польщі, а також із геополітичними інтересами СРСР, які, за оцінками істориків, використовували міжетнічні суперечності та методи окупаційних режимів.
Мета пошукової експедиції — ідентифікувати виявлені рештки, задокументувати археологічні й судово-медичні свідчення та забезпечити належне перепоховання жертв відповідно до практик меморіальної роботи.