Україна готова припинити удари по енергетичних об’єктах у росії за умови взаємності, заявив президент Володимир Зеленський під час коментарів журналістам. Водночас він наголосив, що безпосередніх домовленостей із представниками росії щодо енергетичного перемир’я на переговорах в Абу-Дабі українська сторона не укладала.
Про це розповідає Дніпро24
«Американська сторона окремо розмовляла з нами. І американці сказали, що хочуть порушити питання деескалації – з обох боків демонструвати кроки щодо невикористання далекобійних можливостей, щоб забезпечити більше простору для дипломатії… Ми хочемо закінчити війну і ми готові до деескалаційних кроків. Якщо не буде Росія бити по нас, ми не будемо застосовувати кроки у відповідь», – сказав президент.
Роль США та окремі ініціативи з деескалації
За словами Зеленського, питання деескалації обговорювалося окремо з американською стороною, яка ініціювала розмову про взаємні кроки, спрямовані на зменшення ударів далекобійних засобів задля створення більше простору для дипломатії. Попри ці сигнали, офіційної та формальної угоди про припинення вогню наразі не існує.
Колишній президент США Дональд Трамп 29 січня повідомив, що нібито просив президента рф Володимира Путіна на тиждень утриматися від атак по українських містах. Трамп заявив: «І я особисто попросив президента Путіна на тиждень не обстрілювати Київ та інші міста протягом тижня. Він погодився. І мушу сказати, що це було дуже приємно», – додавши, що просив про це через екстремальні погодні умови.
Заяви про такі домовленості з боку кремля не надходили. Речник Путіна Дмитро Пєсков у відповідь на питання щодо відмови від ударів по енергетиці зазначив, що «не може це коментувати».
Аналітика, переговори й невирішені питання
Окремі медіа та телеграм-канали пов’язували ці повідомлення з внутрішніми розпорядженнями у російських військових, зокрема поширювалися твердження про заборону на удари по українській енергетичній інфраструктурі й об’єктах у Києві та області, нібито дійсну до 3 лютого 2025 року. Ці повідомлення залишаються непідтвердженими.
Аналітики з Інституту вивчення війни відзначили, що деталі можливого мораторію на далекобійні удари, про який згадував Трамп, лишаються неясними. За їхньою оцінкою, «Тимчасовий мораторій на далекобійні удари може бути вигідним для Росії, якщо і Росія, і Україна братимуть участь у мораторії. Російські війська зможуть накопичити арсенали безпілотників і ракет, які вони зможуть використовувати для здійснення великих комбінованих ударів у майбутньому, поки Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі».
Переговори між делегаціями США, росії та України в Абу-Дабі відбулися 23–24 січня, а наступний раунд запланований на 1 лютого. Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер не братимуть участі в наступному етапі перемовин. Невирішеним залишається й територіальне питання: російська сторона вимагає виведення ЗСУ з частини Донецької області, яку її війська не контролюють.
Під час візиту до Вільнюса 25 січня Зеленський наголосив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а на компроміси мають бути готові всі сторони. Він також повідомив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові “на 100%” і чекають на підписання.
Кремль продовжує відкидати західні гарантії безпеки для України й демонструє незмінність своїх максималістських цілей у війні, зауважували аналітики.
У контексті погіршення погодних умов в Україні очікували сильні морози 1–3 лютого, після чого, за інформацією ДСНС, з 4–5 лютого прогнозувалося поступове потепління.