Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запропонував заборонити вʼїзд до європейських та трансатлантичних країн громадянам росії, які брали участь у збройній агресії проти України, а також їхнім близьким. Ініціативу очільник МЗС озвучив під час виступу на Анталійському дипломатичному форумі в рамках ADF Talks
Про це розповідає Дніпро24
Деталі ініціативи
За словами міністра, під обмеження мають потрапити не лише безпосередні учасники бойових дій, а й члени їхніх родин і особи, причетні до воєнних злочинів. Сибіга наполягає, що участь у збройній агресії має тягти за собою персональні наслідки, зокрема втрату можливості вільно переміщатися демократичними країнами.
Україна підкреслює, що йдеться не тільки про держави Європейського Союзу: ініціативу мають розглядати ширше — у межах західного простору, до якого автори пропозиції відносять також Японію, Канаду та Австралію.
Ця пропозиція не нова: ще 9 лютого Андрій Сибіга висловлювався за повну заборону на вʼїзд до ЄС для громадян рф, причетних до агресії. Крім того, 15 березня українська влада передала до ЄС дані майже про 130 російських командирів, яких вважають причетними до злочинів проти українців, а також інформацію приблизно про 300 членів їхніх родин.
Естонський досвід і позиція Європи
Як приклад практичного застосування подібних заходів називають рішення Естонії. У січні естонська влада ввела безстрокову заборону на вʼїзд для перших 261 російського комбатанта, а 6 лютого список доповнили ще 1073 особами. Рішення мотивували міркуваннями безпеки: бойовий досвід, звʼязки з силовими структурами та ризики участі у гібридних операціях, диверсіях або кримінальній діяльності.
Глава естонського МЗС Маргус Цахкна закликав поширити такий підхід на рівень усього ЄС. Ідею також підтримувала висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, відзначаючи, що питання має прихильників серед деяких країн-членів і потребує подальшого обговорення.
24 лютого 2026 року Європарламент ухвалив резолюцію з закликом до ЄС та держав-членів заборонити вʼїзд до Шенгенської зони російським військовим, які брали участь у війні проти України. Водночас резолюція є політичним сигналом і не встановлює єдиного обовʼязкового механізму для всіх країн Союзу.
На сьогодні обовʼязкового рішення, що охоплювало б усі країни ЄС, G7 чи весь трансатлантичний простір, немає. Ініціатива виходить від України та знаходить підтримку окремих держав, але питання потребує подальших міжнародних переговорів і узгодження правових механізмів.