Внаслідок нічної атаки російських сил на Одесу загинули двоє людей, ще 12 дістали поранення, серед постраждалих є дитина. Інформацію про одну з жертв та хід рятувальних робіт навів голова Одеської обласної адміністрації Олег Кіпер вранці 28 березня.
Про це розповідає Дніпро24
«Тіло 34-річного чоловіка вилучили в квартирі 5-поверхового будинку. Всього через ворожі удари загинули 2 людини, ще 12 – постраждали, серед них дитина», – повідомив він.
На місцях продовжують працювати пошуково-рятувальні бригади та комунальні служби. Перевіряють житлові будинки, лікарні та інші об’єкти, де могли бути поранені чи заблоковані люди; проводиться евакуація та надання медичної допомоги потерпілим.
Пошкодження інфраструктури
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба констатує пошкодження цивільної інфраструктури міста: за його даними, атаковані пологовий будинок, житлові квартали та портова інфраструктура. В одному з портів внаслідок удару безпілотником була пошкоджена зернова галерея. На місцях працюють усі екстрені та комунальні служби для усунення наслідків і забезпечення безпеки.
Реакція влади та правова оцінка
Президент Володимир Зеленський охарактеризував нічну атаку як безсенсовну з військової точки зору та назвав її терором проти цивільного життя. За словами глави держави, російська армія запустила на місто понад 60 ударних дронів. Атак зазнали також райони Полтавщини та Дніпропетровщини.
Раніше повідомлялося про одного загиблого та 12 поранених внаслідок нічного удару по місту.
російські військові регулярно застосовують різні види озброєнь — ударні безпілотні літальні апарати, ракети, кумулятивні авіабомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню — для ураження українських міст та цивільної інфраструктури в різних регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці напади як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як ознаки геноцидних дій. Наслідки таких атак включають масові людські страждання та руйнування цивільної інфраструктури.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці цієї Конвенції, яких на сьогодні 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду можуть включати:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики до знищення або переслідування певної групи;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв культури;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях систем навчання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення з бібліотек українських книг, пограбування музеїв та систематичне викрадення артефактів, що підтверджують історію українців.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі під час повномасштабної війни, але факти руйнувань і людських втрат продовжують фіксуватися по всій території України.