Унаслідок російського удару по місті Суми загинули дві працівниці закладу освіти; про це заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 6 травня.
Про це розповідає Дніпро24
«Це жінки 48 та 45 років. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих», – заявив він.
Деталі атаки та постраждалі
За словами очільника області, окрім двох загиблих, постраждали ще сім осіб, яким надали необхідну допомогу на місці. У лікарні перебуває 52‑річна жінка з тяжчими пораненнями. Раніше внаслідок удару по дитячому садку в Сумах повідомляли про одну загиблу — нині число жертв оновлено до двох.
Під час ранкової атаки над регіоном було зафіксовано близько десяти безпілотників російського походження. Сили оборони зуміли знищити частину БпЛА, але два безпілотники влучили безпосередньо в будівлю дошкільного закладу, спричинивши людські жертви й руйнування інфраструктури.
Кваліфікація ударів і міжнародні правові норми
російські війська систематично використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби (КАБ), реактивні системи залпового вогню — для атак по українських містах та цивільній інфраструктурі у різних регіонах країни. Українська влада та міжнародні структури розглядають такі удари як воєнні злочини і наголошують на їхній цілеспрямованості.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення та медичної інфраструктури, спрямовані на позбавлення населення елементарних умов для життя — електропостачання, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги — розглядають як одна з можливих ознак геноцидних дій.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції мають запобігати актам геноциду і притягувати до відповідальності за них у часи війни та миру. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої.
Ознаки, які згадуються в міжнародних оцінках:
- оголошення намірів щодо знищення частини або всієї групи — публічні заяви посадових осіб про відсутність права на існування певного народу;
- публічні заклики до знищення або виключення частин населення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях осіб із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції та носіїв культури, що підриває здатність громади до самовідтворення;
- зміна ідентичності дітей через навчальні програми на окупованих територіях та депортація дітей без батьків із метою асиміляції.
Керівництво росії заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, натомість зазначені факти і наслідки атак фіксуються в численних випадках по всій території України.