Унікальна скриня з Миколаївським розписом у музеї Покрова

Унікальна скриня з Миколаївським розписом у музеї Покрова

У народному історико-краєзнавчому музеї імені Миколи Занудька, розташованому в Покрові на Дніпропетровщині, зберігається особливий експонат — старовинна дерев’яна скриня, яка є свідком української історії та побуту. На перший погляд, це звичайний предмет, проте при детальному розгляді виявляється, що це витвір народного мистецтва, що поєднує красу, традиції та глибину культурної пам’яті. Про це повідомляється на сайті міської ради.

Про це розповідає Дніпро24

Довгий час вважалося, що скриня оздоблена Петриківським розписом. Проте дослідники встановили, що це — Миколаївський розпис, характерний для Присамарського краю Дніпропетровщини. Цей стиль має понад три століття історії та визначається особливою технікою — багатошаровим накладанням фарби, «рваним мазком» і виключно рослинними мотивами: мальвами, волошками, ягодами та листям. На відміну від Петриківського, у ньому не зображуються птахи чи тварини.

Скриня потрапила до музейних фондів у 1989 році. У минулі часи такі речі займали почесне місце в домівках, зберігаючи святковий одяг, рушники, білизну та дівоче придане. У невеликій скриньці ховали гроші, прикраси та інші цінності. Цей предмет також міг слугувати лавою чи навіть ліжком, демонструючи свою практичність у повсякденному житті українців.

Розпис на скрині зберігся майже без змін: темно-зелене тло, сім основних кольорів та квіткові орнаменти, розташовані проти годинникової стрілки, створюють відчуття гармонії й спокою. Подібною технікою прикрашали не лише скрині, але й мисники, лави, колиски та тарелі, що надавали естетики і змісту селянському побуту.

У 2021 році Миколаївський розпис було внесено до списку елементів нематеріальної культурної спадщини Дніпропетровської області. Завдяки таким експонатам, як ця скриня, стародавні традиції зберігаються і продовжують надихати нові покоління.

Сьогодні музейники Покрова активно працюють над тим, щоб ці артефакти не просто зберігалися у фондах, а й допомагали відвідувачам відчути зв’язок із минулим. Адже кожен мазок, кожен орнамент — це жива нитка, що поєднує сучасність із душею народу.