Кабінет міністрів ухвалив розподіл додаткових коштів на облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти в 30 громадах, повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 19 березня. Рішення ухвалено в контексті посилення заходів безпеки для учасників освітнього процесу та продовження реформи «Нова українська школа».
Про це розповідає Дніпро24
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
Розподіл коштів і пріоритети
Загалом на облаштування укриттів для закладів загальної середньої освіти у 2026 році передбачено 5 мільярдів гривень. Нині уряд розподілив субвенцію в сумі 2,04 мільярда гривень, з яких 1,94 млрд спрямовано на 28 проєктів у громадах із найскладнішою безпековою ситуацією. Окрема частина виділена для двох військових ліцеїв у Львові та на Вінниччині — 100,2 млн грн.
Уряд підкреслює, що першочергово підтримуються ті громади та навчальні заклади, де рівень ризику найбільший, а також проєкти з високою готовністю, котрі можна швидко завершити. Раніше було спрямовано місцевим бюджетам 231,1 мільйона гривень на реалізацію 22 проєктів попередніх років, по яких роботи виконані більш ніж на 60%.
Паралельно триває затвердження фінансування для громад із високим і помірним рівнями ризику, аби охопити найбільш вразливі райони і завершити будівництво або модернізацію захисних споруд у школах.
Контекст безпеки й міжнародно-правова оцінка
З початку широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року російські війська регулярно атакують цивільну інфраструктуру в різних регіонах України ракетами, ударними безпілотниками, крилатими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Уряд і міжнародні організації оцінюють ці удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Серед практик, які називають ознаками геноциду або потенційних воєнних злочинів, фахівці та правозахисники виділяють такі дії:
- публічні заяви керівників, що заперечують окремі національні спільноти або заперечують їхнє право на існування, включно з формулюваннями про те, що українців «не існує» або що націю створено штучно;
- публічні заклики до знищення або репресій проти представників певної групи, зокрема формулювання «треба знищити»;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоровʼя з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, звʼязку та медичної допомоги;
- переслідування й знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції — вчителів, митців та інших носіїв української культури;
- впровадження в окупованих освітніх закладах програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв та викрадення артефактів, що свідчать про історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні 149 країн-учасниць зобовʼязані запобігати актам геноциду й карати за них у воєнний і в мирний час.
За Конвенцією, геноцид визначається як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Типові ознаки геноциду включають убивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей до іншої групи тощо.
Водночас керівництво росії заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільних обʼєктах і системах життєзабезпечення, які призводять до загибелі мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, енергетичної та водопостачальної інфраструктури.