Проблема безпритульних тварин залишається важливою для Жовтих Вод і всієї Дніпропетровщини. Проте безпритульність — передусім наслідок людської безвідповідальності, а не лише вулиці. Історії підопічних, щоденна робота волонтерів та позиція ветеринарів показують: змінити ситуацію можливо за умови системної допомоги та усвідомленого ставлення суспільства.
Про це розповідає Дніпро24
Невипадкова зустріч
Після втрати улюбленця багато хто обіцяє собі більше не заводити тварину, але час лікує рани, і бажання мати поруч живу істоту повертається. Так трапилося з пані Тетяною з Жовтих Вод: після смерті собаки Мухтара пів року сім’я не розглядала можливості взяти нового чотирилапого, доки в інстаграмі вона не натрапила на спільноту волонтерів Нappy_animals_ua. Відвідини перетримки стали емоційним відкриттям — собаки різних розмірів і забарвлень підходили до неї, ніби просили про шанс. Серед них одразу виділилася Дуняша — собака з травматичною історією, яку підкинули у мішку разом із двома іншими тваринами. Попри любов у прийомній родині, повне відновлення довіри до людей у Дуняші триває вже три роки.
«В грудні минулого року Дуняша почала слабшати на очах, – розповідає жінка. – Симптоми вказували на отруєння щуриним ядом. По допомогу звернулися до Жовтоводської дільничної лікарні ветеринарної медицини. Там Дуняшу одразу впізнали. Одних медикаментів було недостатньо, без переливання крові її шанси на життя були мінімальними. Донора знайшли за п’ять хвилин. Це був Лютік – великий гарний пес волонтерки Діани. Мене вразила командна робота, швидкість у вирішенні питань і відданість роботі ветлікарки Ліки Лінтур. У клініку ми потрапили наприкінці робочого дня, але пані Ліка не відмовила у допомозі. Понад три години після закінчення зміни вона переливала кров хворій тваринці. Це історія про любов, яка рятує навіть тоді, коли шансів майже немає”.
Турбота про чотирилапих
За кожною врятованою твариною стоїть команда людей: волонтери, ветеринари та небайдужі мешканці. На сторінці Нappy_animals_ua в соцмережах щодня з’являють історії про порятунок, лікування та прилаштування, а також про випадки жорстокого поводження і байдужості, з якими доводиться боротися.
Діана Велика, власниця донора Лютіка, приєдналася до волонтерської роботи у 2022 році. Переїхавши в один із дворів, вона взялася стерилізувати місцевого собаку, щоб уникнути небажаного потомства, і через це познайомилася з командами волонтерів та ветеринарів. Після пропозиції вести інстаграм-сторінку разом із колегою Вікторією Афонасенко до роботи долучилися й інші активістки. Сьогодні ця команда налічує близько 12 тисяч підписників у фейсбуці й понад 10 тисяч в інстаграмі, сотні прилаштованих тварин і 425 стерилізацій лише за 2025 рік.
Волонтери не мають окремого притулку, але спільно з Жовтоводською дільничною лікарнею ветеринарної медицини створили стаціонар для післяопераційного догляду, лікування та соціалізації тварин. Сюди потрапляють і дорослі тварини, і підкинуті цуценята та кошенята. Щоденна робота може бути спокійною або повною форс-мажорів, тому волонтери вчаться організовувати час, керувати автомобілем і берегти емоційний баланс, щоб не вигорати.
Волонтери наголошують: найважче працювати з людьми — з тими, хто знущається з тварин, утримує «чорні» розплідники або просто викидає улюбленців на вулицю. Утім результати співпраці з ветеринарними спеціалістами — Лікою Лінтур, Лілією Челомбитько, фельдшером Євгеном Соломком, доглядальницею Лідією Агіною та іншими — надихають: паралізовані собаки повертаються до життя, агресивні тварини соціалізуються і знаходять родини. Допомагати можна по-різному — фінансово, кормом, транспортом, фізично чи інформаційно; навіть один репост підвищує шанси підопічних на порятунок.
Щоб уникнути вигоряння, волонтери змінюють темп роботи та визначають пріоритети: наразі головні завдання — стерилізація та прилаштування тварин у сім’ї. За роки діяльності команда врятувала, вилікувала й знайшла дім для сотень підопічних.
Про важливість стерилізації волонтери та ветеринари говорять системно: ця процедура допомагає контролювати популяцію безпритульних тварин і знижує ризики для здоров’я. За словами провідного лікаря Жовтоводської дільничної лікарні ветеринарної медицини Ліки Лінтур, сучасні підходи дозволяють виходити з індивідуальних медичних показань, але для контролю безпритульності стерилізація залишається ключовим інструментом. Таблетки для регуляції потомства мають серйозні побічні ефекти і не є альтернативою операції. Також ветеринарка пояснює, що стерилізація не є універсальним засобом проти агресії, але значно зменшує фактори, пов’язані з репродуктивною поведінкою.
Важливо пам’ятати правила поведінки з агресивними собаками: не бігти, не махати руками, відходити повільно й спокійно, не дивитися прямо в очі. Якщо безпритульні тварини постійно трапляються на вашому маршруті, поступове підгодовування може допомогти встановити контакт. Якщо в дворі помічена тварина без кліпси або нестерилізована кішка, повідомте волонтерів — їхня програма безкоштовної стерилізації може допомогти.
Бути відповідальним — це не лише почуття, а передусім дії. Соціальна відповідальність і небайдужість здатні змінити ситуацію навколо безпритульних тварин. Доки дехто відвертається, інші рятують: саме завдяки їм трапляються щасливі завершення, як у випадку Дуняші, коли тварина отримує шанс на життя з любов’ю, турботою й домом.
Тетяна Корсуновська,
фото з архіву волонтерів та ветлікарів
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.