Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, що підтверджує порушення росією свободи мирних зібрань у тимчасово окупованому Криму та водночас встановив, що Україна виконувала свої обмежені позитивні зобов’язання за Конвенцією у цих умовах. Суд також відхилив скаргу заявників щодо нібито неефективного розслідування з боку України.
Про це розповідає Дніпро24
Деталі рішення
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі “Шукурджиєв і Кузьмін проти росії та України”, що стосується переслідування учасників мирної акції у тимчасово окупованому Криму. Суд встановив порушення статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода мирних зібрань) з боку рф. Йдеться про події 9 березня 2015 року в Сімферополі, коли учасників акції до дня народження Тараса Шевченка затримали окупаційні “органи” та притягнули до відповідальності, зокрема за використання символіки з написом “Крим – це Україна” – йдеться у повідомленні.
Суд дійшов висновку, що норми російського законодавства, запроваджені на території Криму, не можуть розглядатися як “закон” у розумінні Конвенції, оскільки їх застосування супроводжувалося порушеннями норм міжнародного гуманітарного права. У рішенні також відзначено наявність системної практики придушення проукраїнських зібрань на півострові.
Паралельно ЄСПЛ розглянув скаргу проти України про неналежне розслідування інциденту й відхилив її. Суд наголосив, що держава, котра не здійснює ефективного контролю над частиною своєї території, зберігає обмежені позитивні зобов’язання за Конвенцією: вони мають бути реалістичними та враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю.
Суд врахував процесуальні кроки, здійснені українськими правоохоронними органами: відкриття кримінального провадження на підставі відкритих джерел, встановлення причетних осіб, надання одному із заявників статусу потерпілого та проведення можливих процесуальних дій. Водночас проведення слідчих заходів безпосередньо на тимчасово окупованій території було об’єктивно неможливим.
Рішення має важливе значення з кількох причин:
- підтверджує системний характер порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку росії;
- закріплює міжнародно-правову відповідальність росії за такі дії;
- підкреслює значення ініціативних дій українських органів для захисту прав громадян на тимчасово окупованих територіях;
- уточнює стандарт позитивних зобов’язань держави в умовах окупації як реалістичний і враховуючий об’єктивні обмеження.
Контекст
Раніше ЄСПЛ розпочав офіційну комунікацію у справах, пов’язаних із забороною Меджлісу кримськотатарського народу, запровадженою окупаційною владою Криму в 2016 році. До Суду надходили звернення як від представницьких органів кримських татар, так і від окремих громадян.