Ювенальні прокурори оголосили підозру трьом особам у незаконній депортації 35 дітей із Донеччини до росії, яка відбулась у лютому 2022 року. Підозрювані нібито координували вивезення вихованців із дитячого закладу і забезпечували їх переміщення за межі України.
Про це розповідає Дніпро24
За даними слідства, за сприяння вищого політичного керівництва рф посадовці псевдореспубліки заздалегідь спланували депортацію дітей, зокрема з дитячого будинку “Теремок”, залучивши керівництво закладу
– йдеться у повідомленні.
Хронологія подій
За матеріалами слідства, «евакуацію» оголосили 18 лютого 2022 року, хоча відповідне звернення було записане вже 16 лютого. Того ж дня нібито видано наказ про вивезення дітей до Ростовської області росії. Окремим документом так званий “міністр освіти і науки ДНР” зупинив навчальний процес і зобов’язав забезпечити переміщення дітей із закладу.
18 лютого «голова адміністрації Донецька ДНР» особисто координував вивезення вихованців із дитячого закладу. У той самий день 35 дітей із Донецького дошкільного дитячого будинку №1 “Теремок” було переправлено до росії, а директорка закладу, за даними слідства, організувала їх виїзд і супроводжувала під час переміщення.
Наразі діти не повернуті в Україну: 12 із них передано у сім’ї громадян росії, інші перебувають на території рф або під контролем її структур.
Кваліфікація злочину та міжнародна оцінка
Дії підозрюваних кваліфіковано за ознаками порушення законів та звичаїв війни, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України). Розслідування встановлює роль посадовців псевдореспубліки та їхні зв’язки зі структурами росії у плануванні й виконанні операції з переміщення дітей.
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України визнала депортацію дітей із цього закладу, здійснену до початку повномасштабного вторгнення, воєнним злочином, що додає справі міжнародно-правового виміру.
Розслідування триває; слідчі дії та подальші процесуальні кроки спрямовані на встановлення повного кола осіб, причетних до організації і виконання депортації, а також на повернення дітей до України за можливості та надання їм необхідної правової й гуманітарної допомоги.