Правоохоронні органи зафіксували понад 11 тисяч атак дронів малого радіусу дії, зокрема FPV‑безпілотників, які застосовуються не лише для ударів по військових цілях, а й як інструмент терору проти цивільного населення
Про це розповідає Дніпро24
«Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, Росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення»,
Атаки торкаються житлових кварталів, цивільного транспорту, об’єктів критичної інфраструктури та закладів охорони здоров’я. У багатьох випадках удари здійснюють по місцям скупчення людей і по працівниках екстрених служб під час ліквідації наслідків попередніх атак. Такі дії кваліфікуються як грубе порушення норм міжнародного гуманітарного права та розглядаються як воєнні злочини.
Розвиток практики застосування дронів і статистика проваджень
Зафіксовано явне зростання кількості кримінальних проваджень щодо застосування дронів малого радіусу дії: у 2024 році їх було 2 427, у 2025‑му — 6 771, а за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2 010 проваджень. У пікові періоди правоохоронці фіксують до 45–50 нових проваджень на добу.
Окрему увагу викликає тактика повторних, або «подвійних», ударів: після першого влучання на місце прибувають рятувальники, медики та поліція, і саме в цей момент наноситься другий удар. Наразі за такими епізодами зареєстровано 34 кримінальні провадження. Із них 9 стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 — на медичних працівників.
Внаслідок подвійних ударів постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули, а також 20 працівників ДСНС отримали поранення. Окремо розслідуються 95 проваджень за атаки дронами на працівників Національної поліції: поранені 167 поліцейських, четверо загинули. Ударні дрони пошкодили 52 одиниці спеціалізованого транспорту, 44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно‑рятувальних машин.
Тактика атак і регіональні наслідки
Серед використовуваних технологій — FPV‑дрони, безпілотники зі системами дистанційного скидання боєприпасів та моделі на оптоволоконних лініях керування, які складніше виявляти й нейтралізувати засобами РЕБ. Патерни ураження включають прицільні удари по людях на зупинках, вулицях, біля житлових будинків та по цивільному транспорту, що не має військового значення, а також повторні обстріли після прибуття екстрених служб.
Найбільш виражена ситуація спостерігається на Херсонщині: у звільненій частині області зареєстровано 5 303 кримінальні провадження щодо атак дронів різних модифікацій. Там загинули 287 мирних жителів, серед них діти; ще 2 549 людей були поранені, зокрема 41 дитина. Усі регіони зазнають регулярних атак з використанням ударних БпЛА, ракет, КАБ та РСЗВ, що призводить до руйнувань цивільної інфраструктури.
Правові оцінки підкреслюють цілеспрямований характер ударів по системах життєзабезпечення й закладах охорони здоров’я з метою позбавлення населення електроенергії, водопостачання, тепла, зв’язку та медичної допомоги.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни‑учасниці Конвенції мають запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснювані із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релійну групу.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню та насильницьке вивезення дітей; публічні заклики до знищення групи або систематичні кампанії переслідування.
Керівництво росії заперечує умисний характер ударів по цивільній інфраструктурі, проте міжнародні та українські правозахисні інститути кваліфікують окремі дії як воєнні злочини та звертають увагу на системність атак, які мають цілеспрямований характер.