У Запорізькому районі внаслідок удару російських сил на території сільськогосподарського підприємства загинув цивільний, повідомив голова Запорізької обласної адміністрації Іван Федоров 13 травня. За його даними, по об’єкту було завдано удару керованою авіабомбою.
Про це розповідає Дніпро24
«Вибуховою хвилею та уламками пошкоджені споруди. Смертельних поранень дістав 76-річний чоловік», – повідомив Федоров.
Обставини атаки і постраждалі
За інформацією обласної влади, вибух спричинив руйнування господарських споруд та пошкодження інфраструктури на території підприємства. Життя 76-річного чоловіка не вдалося врятувати. Напередодні в районі також зафіксовано поранення ще трьох людей унаслідок окремих обстрілів.
За даними місцевих органів влади, російські війська використовують для ударів по населених пунктах і цивільній інфраструктурі різні типи озброєння: ударні безпілотні літальні апарати, ракети, керовані авіабомби (КАБ) та реактивні системи залпового вогню.
Правова оцінка та ознаки злочинів
Українська влада й міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини й наголошують на їх цілеспрямованому характері. Систематичні обстріли життєзабезпечувальної інфраструктури — електромереж, тепломереж, водопостачання, зв’язку й закладів охорони здоров’я — спрямовані на позбавлення населення необхідних умов для життя і розглядаються як один із проявів геноцидних дій.
Фахівці з прав людини та дослідники відзначають низку дій, які можуть свідчити про цілеспрямовану політику знищення або підриву існування певної групи, серед яких:
- публічні заклики чи заяви, що заперечують існування нації або оголошують наміри її знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції — учителів, митців та інших носіїв української культури;
- зміну ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях та депортацію дітей до росії;
- вилучення та знищення українських книг і культурних артефактів, пограбування музеїв.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні учасницями конвенції є 149 держав, і вони зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду включають вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво російської федерації заперечує, що її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі в Україні, включно з лікарнями, школами, дитячими садками та об’єктами енергетики й водопостачання, які призводять до загибелі мирного населення та руйнувань.