За даними української розвідки, російські війська готують нові масовані удари по енергетичній інфраструктурі, про що президент Володимир Зеленський попередив у вечірньому відеозверненні 16 лютого.
Про це розповідає Дніпро24
«Треба, щоб ППО була налаштована правильно. Російські атаки постійно, якщо так можна сказати, «еволюціонують». Зло теж розвивається. На жаль. Це комбіновані удари, які вимагають особливого захисту, відповідної підтримки від партнерів. Будь-яке гальмування ракет для ППО, будь-яке невчасне постачання працює на масштабування шкоди від ударів. Треба, щоб усе те, про що ми говорили в Мюнхені з партнерами, було реалізовано оперативно. Важливо, щоб партнери не мовчали», – сказав глава української держави.
Механіка атак і цілісність інфраструктури
За повідомленнями влади, атаки здійснюються комплексно: ударні безпілотні літальні апарати, крилаті та балістичні ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню. Удари спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на цивільну інфраструктуру — електростанції, підстанції, об’єкти теплопостачання та водопостачання у різних регіонах країни.
Такі дії суттєво шкодять життєзабезпеченню населення: залишають людей без світла, тепла, медичної допомоги та зв’язку, ускладнюють роботу лікарень і критичних сервісів. За словами керівництва держави, своєчасне постачання засобів протиповітряної оборони та їхня правильна експлуатація є вкрай важливими для мінімізації втрат і руйнувань.
Ознаки геноцидних дій і міжнародні норми
Українська влада та міжнародні організації розглядають ці цілеспрямовані атаки на цивільні об’єкти як складову системних злочинів. Як аргументи наводять такі факти і практики:
- публічні заяви та заклики в керівних колах рф про те, що українська нація нібито «не існує» або підлягає знищенню;
- публічні заклики до фізичного знищення представників української спільноти;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та меддопомоги;
- переслідування тих, хто має проукраїнську позицію, на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури, спрямоване на руйнування культурної ідентичності;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, що мають на меті зміну ідентичності дітей, а також депортація дітей до росії;
- вилучення й руйнування українських книжок, пограбування музеїв та систематичне викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі сторонами Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Згідно з Конвенцією, геноцид визначається як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До ознак геноциду належать убивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне руйнування групи; заходи для запобігання народжуванню в групі; примусове переведення дітей до іншої групи; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії офіційно заперечує, що під час широкомасштабної війни його сили завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, водночас факти руйнувань і людських втрат фіксуються по всій території країни.