Житель Козачої Лопані загинув через детонацію російського дрона

Житель Козачої Лопані загинув через детонацію російського дрона

Внаслідок детонації російського безпілотника в селищі Козача Лопань на Харківщині загинув місцевий мешканець, ще одна людина отримала поранення. Інформацію оприлюднив голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко 18 квітня.

Про це розповідає Дніпро24

За повідомленням адміністрації, інцидент стався 16 квітня: двоє жителів селища — 49-річний чоловік і 58-річна жінка — підійшли до дрона, який кілька днів лежав на одній із вулиць, і намагалися його підняти.

«Прифронтова територія – не місце для розваг і задоволення власної цікавості. Такі легковажні дії можуть коштувати вам життя та здоров’я».

Під час цих дій пристрій здетонував: чоловік загинув на місці від уламкових поранень, жінка зазнала численних осколкових ушкоджень тіла та відкритого перелому ноги; її відкинуло вибуховою хвилею на кілька метрів.

Наступного дня постраждалу евакуювали та доправили до лікарні, нині її стан стабільний і загрози життю немає. Через неможливість оперативно вивезти тіло загиблого його поховали в Козачій Лопані.

Керівництво адміністрації вкотре звернулося до мешканців із закликом не торкатися дронів, мін, залишків ракет і інших вибухонебезпечних предметів, оскільки такі дії становлять пряму загрозу для життя й здоров’я.

Атаки росії на цивільну інфраструктуру

Російські збройні формування регулярно завдають ударів по українських містах і цивільних об’єктах із використанням ударних БпЛА, ракет, корегованих авіабомб та реактивних систем залпового вогню. Постраждали різні регіони та критична інфраструктура — енергетичні об’єкти, водопостачання, заклади охорони здоров’я та інші життєво важливі служби.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їх цілеспрямованому характері.

Міжнародні норми і ознаки геноциду

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Станом на сьогодні близько 149 країн-учасниць мають обов’язок запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності.

Геноцид за конвенцією визначається як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

Ознаки, які можуть свідчити про геноцид або інші тяжкі порушення прав людини, включають:

  • вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
  • навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи;
  • заходи, що спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьке переміщення чи передача дітей;
  • публічні заклики до знищення та переслідування людей на окупованих територіях;
  • вилучення й руйнування культурних цінностей, депортації та спроби змінити ідентичність населення.

Незважаючи на офіційні заперечення керівництва росії щодо цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, факти руйнувань лікарень, шкіл, енергетичних і водопровідних об’єктів викликають занепокоєння правозахисників і міжнародної спільноти.