російські війська вчергове вразили Богодухів безпілотником, про що повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов увечері 24 травня. Внаслідок удару постраждали цивільні мешканці, серед них дитина.
Про це розповідає Дніпро24
«Троє людей зазнали гострої реакції на стрес, серед яких 5-річна дівчинка», – уточнив він.
Медичні працівники надають постраждалим необхідну допомогу та оцінюють стан здоров’я людей, які пережили напад.
Ранковий удар 24 травня по Богодухову вже призвів до поранень кількох людей — спочатку місцева влада повідомляла про 12 постраждалих, згодом обласна прокуратура уточнила число до 13 осіб.
Характер атак і застосовані засоби
За даними місцевих органів влади та оперативних зведень, російські сили регулярно атакують українські міста з використанням різних типів озброєння: ударних безпілотних авіаційних комплексів, ракет, коригованих авіаційних бомб (КАБ) та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Ці удари спрямовані не лише на військові цілі, а й завдають шкоди цивільній інфраструктурі й комунальним мережам.
Кваліфікація дій і норми міжнародного права
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері. В експертних оцінках виокремлюють низку дій, що можуть відповідати критеріям геноциду або іншим тяжким міжнародним злочинам, зокрема:
- публічні заяви та заклики, які заперечують право українців на існування як окремого народу і закликають до їхнього знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я із метою позбавити населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування й фізичне знищення проукраїнсько налаштованих осіб на тимчасово окупованих територіях;
- винищення представників інтелігенції та осіб, які зберігають і передають українську культуру;
- зміни в освітніх програмах на окупованих територіях з метою витіснення української ідентичності;
- депортація дітей до росії та насильницька зміна їхньої ідентичності;
- викрадення, руйнування й пограбування бібліотек, музеїв та культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Сьогодні її учасницями є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за них як у час війни, так і в мирний період.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До ознак геноциду відносять убивства членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення групи, заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню в групі, примусове переміщення дітей до іншої групи та публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії заперечує, що її війська під час повномасштабного вторгнення завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах соціальної сфери, хоча наслідки таких атак залишаються відчутними для мирного населення по всій Україні.