Російські війська вдарили по багатоповерховому житловому будинку в Дружківці 24 травня; внаслідок атаки загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення.
Про це розповідає Дніпро24
«Авіабомба «ФАБ-250» із УМПК поцілила по багатоквартирному будинку. Станом на зараз відомо про загиблу 70-річну пенсіонерку. Чоловік та 4 жінок віком 40, 44, 45, 69, 73 років зазнали мінно-вибухових травм», – йдеться в повідомленні.
За результатами первинних оглядів встановлено загибель 70-річної жінки; поранення отримали п’ятеро цивільних. Остаточний обсяг уражень і наслідки авіаудару встановлюються під час слідчих дій.
Відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини з метою з’ясувати обставини нападів і притягнути винних до відповідальності.
Обставини удару і перебіг розслідування
Слідчі та експерти наразі фіксують характер уражень будівлі й збирають матеріали для встановлення типу боєприпасів та напрямку влучення. Розслідування має визначити, чи було порушено норми міжнародного гуманітарного права при виборі засобів і способу ураження та чи були дотримані вимоги щодо захисту цивільного населення.
Медики надали допомогу пораненим, частина з яких отримала мінно-вибухові травми різного ступеня тяжкості. Комунальні служби проводять роботи з усунення наслідків пошкоджень інфраструктури й оцінюють безпеку житлових приміщень.
Контекст атак по цивільній інфраструктурі і правова оцінка
Російські війська регулярно завдають ударів по українських населених пунктах із використанням різних типів озброєння: ударних безпілотних апаратів, ракет, керованих авіабомб (КАБ), реактивних систем залпового вогню. Такі атаки уражають житлові будинки, об’єкти енергетики, водопостачання та заклади охорони здоров’я.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують систематичні удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Окремі дії, що призводять до масового позбавлення людей життєво необхідних ресурсів, розглядають як ознаки, що можуть свідчити про намір знищення певних груп населення.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, яких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду і карати за такі злочини як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.
Ознаки геноциду можуть включати:
- вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- заходи, спрямовані на запобігання дітонародженню або насильницьку передачу дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання або заклики до вчинення таких дій.
Одночасно керівництво росії офіційно заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, хоча численні атаки продовжують призводити до загибелі та поранень мирних мешканців і руйнування житлових та соціальних об’єктів.
Розслідування окремих епізодів триває: правники й експерти накопичують докази для можливих кримінальних проваджень і міжнародних запитів щодо притягнення до відповідальності за воєнні злочини та інші порушення міжнародного права.