В Україні стрімко зростає кількість заборгованостей за комунальні послуги. За даними Єдиного реєстру боржників, на початок листопада 2025 року зафіксовано понад 794 тисячі активних виконавчих проваджень. Особливо тривожним є той факт, що 60% з них уже формально завершені, але кошти так і не було стягнуто – борги залишилися, а виконавці не змогли реалізувати судові рішення.
Про це розповідає Дніпро24
Протягом 2025 року в реєстрі з’явилося 194 тисячі нових проваджень, з яких дві третини залишаються відкритими. Регіональна статистика демонструє, що найбільше боргів накопичили жителі Харківської області – 47,9 тисячі проваджень. Майже такий самий показник у Дніпропетровській області – 45,4 тисячі. Інші регіони мають значно менші показники: Миколаївська область – 11,9 тисячі, Полтавська – 11,3 тисячі, Сумська – 8,5 тисячі.
Структура комунальних боргів: за що найчастіше не платять українці
Аналіз заборгованостей за типами послуг показує, що найпроблемнішою категорією є теплопостачання – 40% усіх нових проваджень. На другому місці – борги за водопостачання (18%), далі йдуть заборгованості за газ (15%) та житлове обслуговування (10%). Борги за вивезення відходів та електроенергію становлять приблизно по 7-8% від загальної кількості.
Цікавим є розподіл боржників за віковими категоріями. Найбільше проваджень (36%) відкрито щодо людей віком 46-60 років. Приблизно чверть усіх справ стосується пенсіонерів. Більше половини цьогорічних проваджень відкрито проти жінок. Найбільш показовим є випадок 71-річної мешканки Миколаївської області, проти якої за рік відкрили 28 справ через борги за електроенергію, але жодну з них не вдалося успішно завершити.
Законодавчі ініціативи щодо вирішення проблеми
У зв’язку з погіршенням ситуації у Верховній Раді розглядають законопроєкт № 14005, який пропонує ввести автоматичне внесення боржників до реєстру та заборонити продаж або дарування майна до повного погашення заборгованості. Документ також передбачає прискорення процедури накладення арештів на активи боржників.
Приватний виконавець, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов зазначає, що частина публічних заяв щодо документу базується на нерозумінні чинного законодавства. За його словами, Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а можливість стягнення єдиного житла за значних боргів існувала й раніше.
Експерт наголошує, що зміни мають ухвалюватися виважено, щоб не зруйнувати й без того слабку систему примусового виконання рішень. За його оцінкою, нині ефективно виконується лише незначна частина проваджень.
Варто зазначити, що механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться: така процедура можлива лише у випадку боргу понад 160 тисяч гривень (що дорівнює 20 мінімальним зарплатам) та за обов’язкового контролю органів опіки, якщо в помешканні проживають діти. Очікується, що законопроєкт буде доопрацьовано перед другим читанням для забезпечення балансу між ефективністю стягнення боргів та захистом соціально вразливих категорій населення.