Міністр енергетики Денис Шмигаль ввечері 26 лютого скликав енергетичний штаб після масованого удару по енергетичній інфраструктурі, що стався минулої ночі. На засіданні заслухали доповіді оперативних служб щодо ліквідації наслідків обстрілів і оцінки стабільності енергосистеми.
Про це розповідає Дніпро24
«На жаль, внаслідок обстрілів сьогодні мали аварійне відключення декількох високовольтних ліній. Для балансування системи довелося вимушено зменшити потужність атомної генерації. Крім того, «Укренерго» ввело додаткові графіки обмежень по всій «дефіцитній» частині енергосистеми», – заявив Шмигаль.
За підсумками роботи бригад і аварійних служб було підтверджено, що через пошкодження високовольтних ліній виникли аварійні відключення. Це вимагало зниження навантаження на атомні станції, щоби не допустити розбалансу системи. Оператори ввели позапланові графіки обмежень у тих регіонах, де попит перевищує доступні ресурси.
Міжнародна допомога та заміна обладнання
У ході міністерських домовленостей у Парижі досягнуто угод про технічну взаємодію з партнерами. Українські фахівці виїжджають до Словаччини, Австрії та Хорватії для інспекції можливостей придбання або переобладнання устаткування, що залишилося від виведених з експлуатації теплоелектроцентралей. Це має допомогти відновити резерви потужностей і замінити пошкоджені компоненти.
Крім того, міністерство очікує надходження від партнерів понад 23 млн євро у Фонд підтримки енергетики, що дозволить пришвидшити відновлювальні роботи й закупівлю необхідного обладнання.
Характер атак і постраждалі регіони
Нічний удар включав поєднання ракетних та безпілотних атак: застосовано дві протикорабельні ракети «Циркон», одинадцять балістичних ракет типу «Іскандер‑М»/С‑400, 24 крилаті ракети Х‑101, дві керовані авіаційні ракети Х‑69 та близько 420 дронів. Повітряні сили доповіли про знищення частини загрози: було збито 32 ракети і 374 безпілотники.
- Повідомлення про постраждалих зафіксували в Харківській, Кіровоградській областях, у Запоріжжі та Кривому Розі.
- На Полтавщині та в Одеській області констатовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.
Російські сили систематично атакують міста й цивільну інфраструктуру різними видами озброєння — ударними безпілотниками, крилатими та балістичними ракетами, керованими авіабомбами й реактивними системами залпового вогню. Влада та міжнародні інституції кваліфікують такі удари як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері, зокрема коли зазнає пошкоджень критична інфраструктура, що забезпечує населення електроенергією, водою, теплом і медичною допомогою.
Експерти звертають увагу на ознаки, які можуть відповідати ризикам геноциду: публічні заяви й заклики щодо знищення українців, цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавлення людей необхідних умов для життя, переслідування осіб проукраїнської позиції на окупованих територіях, знищення носіїв культури й інтелігенції, спроби змінити ідентичність дітей в освітніх закладах на окупованих територіях, депортація дітей без батьків до росії та масове вилучення і руйнування українських книг і музейних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Країни-учасниці Конвенції — зараз їх 149 — зобов’язані попереджувати такі акти і карати за них у мирний час та під час війни.
Згідно з Конвенцією, серед ознак геноциду — вбивства членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення умов існування, розрахованих на часткове чи повне знищення групи; заходи, що запобігають дітонародженню, та примусове перерозподілення дітей; а також публічне підбурювання до таких дій.
Поточна ситуація ставить перед енергетичними службами завдання не лише відновити пошкоджені мережі, а й забезпечити стійкість системи до подальших атак, водночас координуючи міжнародну допомогу й технічні інспекції для прискорення відновлення.