Російські війська вдарили керованими авіабомбами по Глухівській громаді Сумської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 10 березня.
Про це розповідає Дніпро24
«На жаль, унаслідок удару на одному з підприємств загинув цивільний чоловік. Він отримав травми, несумісні з життям. Особу наразі встановлюють», – повідомив він.
За попередніми даними, окрім загиблого, є поранені. Обставини й наслідки удару уточнюються, триває встановлення осіб постраждалих та масштабу руйнувань на місці події.
Обставини атаки та характер ураження
Атака по Глухівській громаді була завдана із застосуванням керованих авіабомб. Раніше по всій території України російські сили систематично використовують ударні безпілотники, ракети, кореговані авіабомби і реактивні системи залпового вогню, спрямовуючи вогонь на міста та цивільну інфраструктуру.
Унаслідок таких обстрілів часто потерпають підприємства, житлові будинки, енергетична та медична інфраструктура, що призводить до загибелі й травмування мирних жителів, а також до порушення життєзабезпечення громад.
Правова оцінка та ознаки геноциду
Українська влада та міжнародні правозахисні інституції кваліфікують цю практику масованих ударів по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини. Систематичні обстріли лікарень, шкіл, об’єктів енергетики й водопостачання розглядаються як елементи цілеспрямованої тактики, яка позбавляє населення необхідних для життя умов.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні сторонами Конвенції є 149 держав, які зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у часи війни й у мирний період.
Підходи до визначення геноциду
Конвенція визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. До підставних ознак, які вказують на можливі геноцидні дії, належать:
- вбивство членів групи чи заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень;
- умисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи;
- запобігання дітонародженню та насильницьке переміщення або передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічні заклики та місцеві практики, спрямовані на винищення або депортацію представників певної групи.
Окремі експерти та правники вказують на низку дій у ході широкомасштабної війни, які, на їхню думку, можуть підпадати під критерії геноциду: публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення, переслідування громадян з проукраїнською позицією, депортація дітей та системне викорінення культурних артефактів і освітніх практик.
Керівництво росії заперечує, що її збройні сили здійснюють цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та цивільних особах, незважаючи на численні свідчення руйнувань і постраждалих серед мирного населення.