За словами голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, 29 квітня російські війська атакували Миколаївщину «шахедами», унаслідок чого постраждали п’ятеро людей, одного з них госпіталізовано.
Про це розповідає Дніпро24
«У Миколаєві госпіталізовано 49-річного чоловіка, його стан – середньої тяжкості. Ще трьом чоловікам медичну допомогу надали на місці, надалі вони лікуватимуться амбулаторно», – заявив Кім у своєму телеграм-каналі.
Поранені та медична допомога
У місті до лікарні доправили 49-річного чоловіка зі станом середньої тяжкості. Трьом іншим постраждалим надали невідкладну допомогу на місці — вони отримали всі необхідні медичні послуги і продовжуватимуть лікування амбулаторно. Крім того, у Куцурбській громаді постраждав 69-річний чоловік; йому надали допомогу на місці, він відмовився від госпіталізації.
Характер атак і правова оцінка
Атаки здійснювались із застосуванням ударних безпілотних літальних апаратів типу «шахед», ракет, керованих авіаційних бомб та реактивних систем залпового вогню. Такі удари регулярно спрямовують по міських районах і об’єктах цивільної інфраструктури, включно з об’єктами енергетики та охорони здоров’я.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, звертаючи увагу на їхній цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення — електропостачання, теплопостачання, водопостачання, зв’язок та заклади охорони здоров’я — спрямовані на те, щоб позбавити людей необхідних умов для життя і можуть розглядатися як ознаки геноцидних дій.
Правники, дослідники геноцидів і правозахисники відзначають низку дій, які під час широкомасштабної війни проти України фіксуються і за окремими ознаками відповідають визначенню геноциду. До таких дій належать:
- публічні заяви керівників, що заперечують існування українського народу або закликають до його знищення;
- публічні заклики до винищення українців та переслідування проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та закладах охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги;
- утиски і знищення інтелігенції та носіїв української культури; змінювання ідентичності дітей через освітні програми на окупованих територіях; депортація дітей і насильницька зміна їхньої ідентичності;
- вилучення й руйнування культурних артефактів, книг і музейних колекцій, що стосуються української історії.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі до Конвенції приєднано 149 держав-учасниць, які зобов’язані запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у час війни, так і в мирний час.
Згідно з Конвенцією, геноцид включає дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу: вбивство членів групи, спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницьку передачу дітей та публічне підбурювання до таких дій.