Через нестачу особового складу та широку застосованість безпілотних комплексів бригади змушені утримувати солдатів на передових позиціях по кілька сотень днів. Командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади пояснює, що це пов’язано з новими вимогами до конфлікту та кадровими обмеженнями, які зменшують можливості для планових ротацій і наступальних операцій.
Про це розповідає Дніпро24
«Брак особового складу – перше. Друге – технологічний розвиток ведення війни давно створив явище прозорості поля бою. У нас значно менше штурмових дій відбувається під час ясної погоди, тому що ми все бачимо, і противник усе бачить. Основне ураження, яке ми завдаємо і яке завдає противник, – це застосування безпілотних ударних комплексів різного типу. Це головна зброя. Навіть артилерія вже відходить на інший план. Увесь особовий склад змушений іти або в піхоту, або в підрозділи БПЛА – це основні напрямки, які ми зараз розвиваємо», – каже Габінет.
Причини тривалого перебування на позиціях
Командир зазначає, що першочергову ротацію отримують новоприбулі бійці, але їхніх потоків заміни недостатньо, щоб регулярно змінювати тих, хто вже довго стоїть на передовій. Поєднання кадрового дефіциту та нової моделі ведення бою — з широким застосуванням ударних дронів і постійним контролем поля бою — змушує частину підрозділів залишатися на своїх рубежах значно довше за нормативи.
Через це бригади втрачають здатність нарощувати оборонні чи наступальні рубежі: немає достатньо людей для створення додаткових позицій або для ведення наступальних дій. Командування підкреслює, що для просування потрібні живі ресурси, а їхній брак обмежує операційну гнучкість.
Наслідки для бійців і заходи підтримки
Тривале перебування на передовій виснажує особовий склад і знижує бойову стійкість. Після ротації бійцям надають психологічну допомогу та спрямовують у реабілітаційні центри, проте частина тих, хто довго стояв на позиції, звільняється або переводиться за станом здоров’я. Водночас значна кількість військових повертається у підрозділи і продовжує службу.
Командир також зауважив: «Є такі, що йдуть, є такі, що звільняються за станом здоров’я, тому що це дуже велике і серйозне навантаження. Але основна маса залишається»
Офіс військового омбудсмана вказує на психологічні та мотиваційні ризики тривалого перебування на позиції: після приблизно 40 днів служби на передовій у військових помітно знижується мотивація до виживання. При цьому вказаний у наказах граничний строк перебування на позиції становить 15 днів, але на практиці бувають випадки значно довших ротацій.
Як приклад екстремальної тривалості ротації омбудсман навела випадок, коли командиру підрозділу вдалося провести заміну військовослужбовця, який перебував на позиції 502 дні. Такі випадки підкреслюють системні прогалини в кадровому забезпеченні та впливають на оперативні можливості підрозділів.
Отже, поєднання технологічних змін у способі ведення бою та кадрового дефіциту змушує командира і його підлеглих утримувати позиції значно довше, ніж того вимагають нормативи, що створює як оперативні, так і гуманітарні виклики для бригади.