У Дергачах на Харківщині зафіксовано удар російських військ; голова міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко повідомив про інцидент 13 квітня та раніше попереджав про безпілотник над громадою.
Про це розповідає Дніпро24
«За попередньою інформацією, поранень зазнали п’ятеро цивільних осіб, двоє з них – у важкому стані», – заявив голова МВА.
За словами очільника МВА, додаткова інформація щодо обставин атаки та наслідків наразі уточнюється. Постраждалі цивільні отримали поранення різного ступеня тяжкості, двоє з них перебувають у важкому стані.
Удари по життю громад
Російські війська регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру з використанням ударних безпілотників, ракет, корегованих касетних боєприпасів (КАБ) та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ). Наслідком таких атак стають руйнування будинків, пошкодження об’єктів енергетики, водопостачання, зв’язку та медичної інфраструктури, що підриває повсякденне життя місцевих мешканців.
Ознаки цілеспрямованих дій і правові оцінки
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини через цілеспрямоване ураження цивільних об’єктів. Експерти також виокремлюють ознаки, що свідчать про системний характер дій, спрямованих на позбавлення населення базових умов для життя.
До типових прикладів таких дій відносять:
- заяви й публічні вислови, що заперечують право на існування українців як етнічної спільноти або закликають до їхнього знищення;
- публічні заклики до знищення представників нації;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування і знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв української культури — учителів, митців та інших, хто формує національну ідентичність;
- запровадження в школах на окупованих територіях програм виховання, спрямованих на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії з метою асиміляції та зміни їхньої ідентичності;
- вилучення й знищення українських книг у бібліотеках, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Ці твердження та факти розглядаються фахівцями з прав людини й міжнародного права як елементи ширшої кампанії, що може включати злочини, сумісні з визначенням геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. На сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції мають обов’язок запобігати актам геноциду й притягувати винних до відповідальності.
У документі геноцид визначається як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. До характерних ознак геноциду належать:
- вбивство членів групи або завдання їм серйозних тілесних ушкоджень;
- навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення групи;
- запобігання дітонародженню в межах групи та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої;
- публічне підбурювання до вчинення актів, спрямованих на знищення групи.
Водночас офіційні представники кремля заперечують, ніби російська армія свідомо завдає ударів по цивільній інфраструктурі та медичних закладах, а також заперечують навмисний характер руйнувань мирного населення.