Кремль продовжує використовувати ув’язнених як ресурс у війні проти України: росія відхилила кілька ініціатив щодо амністії та натомість нарощує практику залучення засуджених до бойових підрозділів.
Про це розповідає Дніпро24
Деталі
За останній тиждень російська держдума відхилила вісім проєктів амністії, поданих у 2020–2025 роках. Серед відхилених була ініціатива так званої “широкої амністії”, яка мала охопити ветеранів, жінок з дітьми, людей з інвалідністю, учасників протестів та осіб, засуджених за нібито співпрацю з “небажаними” іноземними НКО, тобто не лише найнебезпечніших злочинців. Парламентарі також відмовили у помилуванні журналістам, критикам влади, жінкам і вдовам учасників “сво”, а також низці підприємців.
У пояснювальній записці комітету держдуми з державного будівництва та законодавства зазначено, що амністія “втратила актуальність” через нібито “гуманізацію” кримінального законодавства. Насправді йдеться про вибіркове звільнення від відповідальності мобілізованих і контрактників та обмежені послаблення для вагітних і матерів дітей до 14 років. Посил прозорий: єдиний реальний шлях до свободи – участь у війні
– наголошує розвідка.
Останню масштабну амністію в росії проводили у 2015 році — десятирічна перерва є безпрецедентною за весь період дії конституції. Натомість політика нинішнього керівництва фактично замінює правосуддя на можливість уникнути відповідальності через участь у бойових діях.
На тлі цих рішень каральна система продовжує надавати звільнення засудженим за участь у бойових діях, після чого деякі з них повертаються до цивільного життя і скоюють нові тяжкі злочини. За офіційними даними, з 2022 року російські суди визнали винними понад 8 тисяч учасників “сво”, з яких майже 900 фігурували у справах про насильницькі злочини. Щонайменше 423 людини загинули внаслідок дій цих “ветеранів” — прямий наслідок політики, що підмінює правосуддя війною.
Наслідки та контекст
У межах мобілізації до війни проти України залучено до 180 тисяч ув’язнених. Водночас через економічні ускладнення з 1 січня скасовано одноразові виплати в’язням за підписання контрактів із міноборони рф, що змінює економічну мотивацію для підписання таких угод.
Відхилення проєктів амністії й одночасне посилення практики вербування засуджених створюють системну проблему: державні рішення стимулюють використання ув’язнених як ресурс для воєнних дій замість системного відновлення правосуддя та реабілітації.