Дніпропетровщина стає предметом жвавих обговорень щодо свого розвитку після війни. Постає питання: чи перетвориться регіон на логістичний глухий кут, чи, навпаки, стане одним з ключових хабів для повоєнного відновлення України. Ці аспекти розглядаються в контексті комплексної оцінки економічної ситуації, промислового потенціалу та людських ресурсів області.
Про це розповідає Дніпро24
Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук підкреслює, що бізнес все частіше висловлює занепокоєння щодо майбутнього логістики в регіоні. Зруйнований аеропорт Дніпра не відновлюватиметься у найближчий час, судноплавство по Дніпру закрито, а великі промислові центри Сходу більше не є ринками збуту. Відстані до портів та кордонів ЄС викликають серйозні проблеми: до Одеси – 450 км, до Ізмаїла – 685 км, до ЄС – понад тисяча. За оцінками, логістика є головним бар’єром для експорту понад 75% місцевих підприємств.
Проте існує й інша точка зору, яка дозволяє розглядати Дніпропетровщину як опорний регіон для економічного відновлення. До початку повномасштабної агресії регіон забезпечував 11% ВВП України, а тепер його роль лише зросла. Дніпропетровщина є одним з небагатьох промислових центрів країни: частка промисловості досягає майже 50%, підприємства продовжують працювати навіть під обстрілами та енергетичним тиском, стабільно наповнюючи бюджет. У 2024 році область перерахувала до державного бюджету 52,2 млрд грн — на 30% більше, ніж минулого року.
Регіон зберігає концентрацію ключових компаній, таких як ArcelorMittal Кривий Ріг, Інтерпайп і АТБ. Мережа АТБ забезпечує роботою 44 тисячі працівників. Дніпропетровщина також володіє найбільшими в Україні запасами корисних копалин: майже 80% залізної руди видобувається у Криворізькому басейні, Нікопольський басейн є одним з найбільших марганцевих у світі, Вільногірськ — центр титанової промисловості, а Жовті Води постачають Україні уран. Ці ресурси є стратегічно важливими для США та Європи, які шукають альтернативу сировині з Китаю та росії.
Крім того, зростає і людський потенціал. До 2022 року в області проживало 3,1 млн осіб, а нині регіон прийняв майже пів мільйона внутрішньо переміщених осіб, з яких близько 100 тисяч — діти. Дніпропетровщина займає друге місце в Україні за кількістю учнів, випереджаючи Львівську, Одеську та інші великі області. Приблизно 60% переселенців вже працевлаштовані, що свідчить про те, що люди залишаються там, де бачать роботу і перспективу.
Однак частина територій області залишається прифронтовою. Зруйновані громади, які опинилися поряд із лінією оборони, не зможуть найближчим часом стати точками економічного зростання. Як зазначає Лукашук, відновлення таких громад у перші роки має забезпечити, в першу чергу, держава.
Карта економічної спеціалізації країни змінюється, і Дніпропетровщина має всі передумови, щоб відіграти провідну роль у відновленні економіки — від промисловості та глибокої переробки до створення гуманітарних, сервісних і ремонтних хабів.
Наталія Ковальчук
фото з відкритих джерел