У археологічному фонді Дніпровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького розшифрували два остракони — глиняні черепки з писемними текстами, які тривалий час залишалися непрочитаними. Після комплексного дослідження встановлено, що написи виконані коптською мовою і датуются VII–VIII століттями, а за стилем і вмістом походять з регіону навколо Теби у Верхньому Єгипті
Про це розповідає Дніпро24
Виявлення та наукова атрибуція
Предмети перебували у фондах музею без детальної супровідної документації, тому точне походження в колекції встановити наразі неможливо. Існує припущення, що остракони могли потрапити до музею як колекційні матеріали, привезені Дмитром Яворницьким під час його подорожі 1910 року, оскільки в ті часи європейці часто вивозили подібні артефакти як сувеніри. Зберігачка археологічного фонду, старша наукова співробітниця Майя Сердюк, ініціювала детальне дослідження, яке виконав науковий співробітник виставкового відділу Антон Кістола.
Під час попереднього аналізу виявилось, що тексти помилково вважали давньогрецькими. Налагоджено наукову співпрацю з доктором Лайошем Беркешем з Університету Гумбольдта в Берліні — фахівцем із коптської папірології, який погодився здійснити повну атрибутацію та переклад текстів.
Зміст остраконів і їхнє значення
Перший остракон містить так званий «Лист Ісуса Христа царю Абґару» — апокриф, який був популярним серед ранніх християн в Африці та на Близькому Сході. Подібні тексти використовувалися як амулети і містили охоронні формули для власника. До цього часу у науковому обігу було відомо лише 25 копій цього апокрифу; екземпляр із дніпровської колекції став 26-м відомим зразком.
Другий остракон виявився адміністративним документом — податковою квитанцією з поселення Джеме, виданою на ім’я Севроса, сина Гамула, у 14-й індикт (22 квітня) 717 року. У ній зафіксовано сплату одного соліда. За припущенням Лайоша Беркеша, автором документа був писар Псат, син Пісраеля, і цей автор вже відомий науковцям за іншими остраконами з того самого поселення.
Переклади та результати дослідження опубліковано в науковому часописі The Journal of Juristic Papyrology, що виходить при Варшавському університеті. Публікація містить атрибуцію текстів, їхні переклади та коментарі щодо функції документів у місцевому соціальному та релігійному контексті.
Музей висловлює подяку доктору Лайошу Беркешу за допомогу в атрибутації й перекладі остраконів і за внесок у введення цих пам’яток до наукового обігу. Співпраця з провідними міжнародними інституціями посилює академічні зв’язки установи та підвищує її міжнародний авторитет.