У регіонах Дніпропетровщини протягом війни сформувалися гнучкі моделі організації дошкільної освіти: від педагогічного патронажу й мережевої співпраці до облаштованих укриттів і навіть планів будівництва підземних садочків. Поки Запоріжжя готується звести заклади на глибині 7 метрів, сусідня область уже два роки експериментує з формами, які дозволяють відновити очне навчання й підтримати батьків, зокрема внутрішньо переміщених родин.
Про це розповідає Дніпро24
«Заклади дошкільної освіти до переходу на очний формат працювали виключно в дистанційному форматі. Ми розуміємо, наскільки це незручно, тому що (батькам, авт.) треба утримувати увагу дитини», – каже Олена Казаннікова.
На прикладі двох сусідніх областей видно контрасти та адаптаційні стратегії системи: у Кривому Розі відновили повноцінне відвідування для майже 9 тисяч дошкільнят, а в Запоріжжі очний формат наразі охоплює близько 6 тисяч дітей. Ще приблизно 10 тисяч малюків досі позбавлені можливості відвідувати дитсадки очно або перебувають у дистанційному режимі.
Як працювали садочки під час початку війни
На початку повномасштабного вторгнення багато дитсадків перетворилися на гуманітарні хаби та прихистки: освітяни готували їжу, облаштовували спальні місця та допомагали внутрішньо переміщеним особам. У 2023 році в регіонах значна частина закладів перейшла на дистанційне навчання — формально мережа збереглася, але щоденна практика змінилася.
Для батьків вибір між онлайн-форматом державних садків і платними приватними закладами, які пропонували очний режим лише на кілька годин на день, часто був фінансово непосильним. Переселенці зі сторони Мелітополя згадують про складнощі з працевлаштуванням і пошуком житла без доступу до повноцінної дошкільної освіти для дітей.
Локальні ініціативи та адаптація
У відповідь на потреби батьків громади започаткували різні проєкти. Приклад — Центр розвитку дитини «Черешенька», створений для переселенців з Мелітополя: спочатку безкоштовні заняття двічі на тиждень, потім перетворення на повноформатний центр з харчуванням і державною освітньою програмою. Підтримка міської ради та міжнародних грантів допомогла відкрити такі осередки й забезпечити працевлаштування батьків-переселенців.
У Кривому Розі під час закриття садочків застосували педагогічний патронаж: вихователі відвідували дітей удома, щоб зберегти соціалізацію малечі. Місто організувало 10 філій садочків на базі гімназій і ліцеїв з укриттями, короткотривалі групи на 2–4 години, а також центри педагогічного партнерства для дітей від пів року до трьох років. Загалом у Кривому Розі нині функціонує 118 закладів дошкільної освіти з майже 9 тисячами дітей на повному дні.
У громадах меншого розміру, як-от Жовті Води, також провели масштабну роботу з облаштування укриттів: за 2023–2025 роки на ці потреби спрямували понад 4,6 мільйона гривень, перетворивши підвали на сучасні освітні простори з ігровими зонами, запасами води та продовольства й аптечками. Тому при виборі садочка для багатьох батьків ключовим став показник, чи є в закладі укриття.
Колективи закладів докладали зусиль не лише з технічного облаштування: вихователі й директора адаптували режим роботи, щоб садок став «островом безпеки» й психологічного комфорту для дітей. Під час повітряної тривоги працівники мають чітко розподілені ролі, що дозволяє евакуювати дітей швидко й без паніки.
У Запорізькій області 94 дитячі садочки зазнали пошкоджень унаслідок російських обстрілів, через що повернення до очного формату й тут відбувається поступово. Державні садочки у місті почали відкривати лише з вересня 2025 року, але в багатьох випадках діти весь час перебувають в укриттях навіть під час занять, оскільки боєприпаси можуть досягати міста за лічені хвилини.
Щоб компенсувати нестачу місць і підвищити безпеку, у Запоріжжі виникла ідея побудувати підземні садочки — перші в Україні такого типу. Плани включають зведення 10 протирадіаційних укриттів (ПРУ) для дитсадків до кінця 2026 року, кожне розраховане на 100 дітей. Орієнтовна вартість одного об’єкта — близько 120–130 мільйонів гривень, але сума може зрости через подорожчання палива та матеріалів. Паралельно тривають перевірки кошторисів: Бюро економічної безпеки вивчає можливі завищення у проєктах підземних шкіл і виявило підозри щодо дев’яти таких об’єктів.
Отже, рішення для відновлення дошкільної освіти у прифронтових та наближених до лінії бойового зіткнення громадах поєднують безпеку й гнучкість: від облаштування укриттів та центрів розвитку до мобільних і дистанційних форматів. Успіх залежатиме від фінансування, продуманості інфраструктурних рішень і здатності місцевих громад адаптувати практики під конкретні ризики та потреби сімей.