В Дніпропетровській області автомобіль бригади ДТЕК, який прямував на огляд лінії до прифронтового села, потрапив під атаку FPV‑дронів російської армії і в результаті фактично згорів ущент.
Про це розповідає Дніпро24
«У цей момент два російські FPV-дрони влучили в їхній автомобіль – він згорів ущент. Наші колеги встигли врятуватися, ніхто не постраждав», – заявила пресслужба.
Працівники компанії змогли вибратися з авто без поранень, і бригади продовжують виконувати ремонтні та відновлювальні роботи, щоб забезпечити населення світлом і теплом попри загрозу для життя і техніки.
Атаки на енергетичну інфраструктуру
Енергетичні об’єкти та ремонтні бригади ДТЕК регулярно зазнають ударів з боку російських сил. Напади проводяться із застосуванням ударних безпілотників, ракет, корегованих авіабомб, реактивних систем залпового вогню та інших видів озброєнь, що призводить до пошкоджень обладнання, відключень електро- і теплопостачання та підвищеного ризику для персоналу.
Через такі напади страждають життєво важливі системи: електропостачання, опалення, водопостачання, зв’язок і медичні заклади, що безпосередньо впливає на безпеку цивільного населення.
Правова оцінка і ознаки геноциду
Експерти та правозахисники зазначають систематичний характер атак на цивільну інфраструктуру, що може мати правові наслідки в контексті міжнародного кримінального права.
До ключових фактів, на які звертають увагу фахівці, належать:
- публічні заяви й заклики, які заперечують право на існування українського народу або закликають до його знищення;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги;
- переслідування й знищення людей на окупованих територіях через проукраїнську позицію;
- винищення інтелігенції та носіїв культури, депортація дітей і спроби змінити їхню ідентичність;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення культурних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі 149 держав-учасниць Конвенції мають обов’язок запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Визначення геноциду, за Конвенцією, охоплює дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Ознаки геноциду включають вбивство членів групи, спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей до іншої групи.
Керівництво росії заперечує, що її армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, проте численні випадки руйнувань і страждань цивільного населення свідчать про системний характер атак.