У Дніпропетровській області автомобіль бригади енергетиків ДТЕК потрапив під удар російського FPV‑дрона, коли команда їхала виконувати відновлювальні роботи в одному з прифронтових міст. Ніхто з працівників не постраждав, проте авто зазнало значних пошкоджень і більше не придатне для виїздів на ремонти.
Про це розповідає Дніпро24
«Під час руху ворожий FPV-дрон влучив просто в автівку енергетиків. Енергетики встигли швидко залишити автомобіль. Ніхто не постраждав», – йдеться в заяві.
Наслідки для електропостачання та статистика атак
За інформацією компанії, це вже 264-та атака російських військ на мережеві енергообʼєкти Дніпропетровщини. Укренерго раніше фіксувало нові знеструмлення в регіоні внаслідок обстрілів, зокрема у ранкові години 7 травня, через що зросла кількість аварійних відключень та потреба у відновлювальних роботах.
Російські військові продовжують уражати цивільну інфраструктуру різними засобами — ударними безпілотниками, ракетою технікою, корегованими авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню, що системно підриває роботу мереж життєзабезпечення.
Ознаки геноцидних дій та норми міжнародного права
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі атаки як воєнні злочини з цілеспрямованим характером, підкреслюючи системність ударів по об’єктах енергетики, водопостачання та охорони здоров’я. Факти, які називають ознаками геноциду, охоплюють низку дій, що можуть мати на меті знищення або деморалізацію цивільного населення.
- публічні заклики до знищення чи виключення існування українців як народу;
- цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення та медичній інфраструктурі з метою позбавити людей електроенергії, тепла, води та допомоги;
- переслідування і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та носіїв національної культури;
- навчальні та виховні практики на окупованих територіях, спрямовані на зміну ідентичності дітей; депортація дітей і насильницька передача їх іншим групам;
- вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, здійснені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. Станом на сьогодні 149 держав-учасниць Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як у війні, так і в мирний час.
Керівництво росії визнає або заперечує намір та характер ударів, однак масштаби руйнувань інфраструктури зберігають загрозу життю цивільного населення і ускладнюють відновлення критичних комунальних послуг.