У Харківській області продовжуються евакуаційні роботи через бойові дії та обстріли прикордонних районів. Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов поінформував, що протягом попередньої доби зі Великобурлуцької громади вивезли 87 осіб, зокрема двоє дітей, водночас евакуація залишається надзвичайно складною і небезпечною для цивільних та рятувальників.
Про це розповідає Дніпро24
«Під час евакуації з Куп’янського напрямку через підрив на невідомому предметі постраждали двоє людей: чоловік перебуває у вкрай важкому стані, жінка – у стані середньої тяжкості. Лікарі намагаються врятувати їхні життя».
Евакуація та стан постраждалих
За повідомленнями обласної влади, серед евакуйованих — понад сімдесят мирних мешканців із прилеглих громад. Підрив на невідомому пристрої під час руху колон став причиною серйозних травм у двох людей: один постраждалий перебуває у критичному стані, друга — у стані середньої тяжкості. Місцеві медики та рятувальники докладають зусиль для стабілізації їхнього стану та транспортування до стаціонарів.
Обстріли та загроза для рятувальників
Влада фіксує постійні обстріли прикордонних районів з боку російської армії, зокрема випадки, коли під вогонь потрапляють підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій і медичні бригади. За словами керівництва області, кількість ударів по евакуаційних та рятувальних підрозділах зросла; у співпраці з військовими приймаються заходи для підвищення безпеки рятувальників, медиків і евакуаційних екіпажів.
Атаки здійснюються з використанням різних типів озброєння — ударних безпілотників, ракет, коригованих авіабомб і реактивних систем залпового вогню — і спрямовані на міста та цивільну інфраструктуру в різних регіонах України.
Українська сторона та міжнародні експерти кваліфікують систематичні удари по інфраструктурі, медичних закладах і житлових кварталах як воєнні злочини. Зокрема, цілеспрямовані дії, які призводять до знеструмлення, відключення теплопостачання, порушення водопостачання та зв’язку, підривають можливості надання медичної допомоги й загрожують життю цивільного населення.
До переліку дій, що розглядаються як елементи систематичного переслідування цивільного населення та порушення міжнародного права, експерти відносять:
- публічні заклики і політичні заяви, спрямовані на знищення української ідентичності;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей необхідних умов для життя;
- переслідування, затримання і знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- тиск на освітні та культурні інституції, вилучення або знищення українських книг і артефактів;
- депортації дітей та спроби змінити їхню ідентичність.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю у 1948 році, визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та притягувати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Правова оцінка систематичних атак на цивільну інфраструктуру та населення залишається в центрі уваги національних і міжнародних інституцій, водночас оперативні заходи з евакуації та захисту мирних мешканців тривають.