Лідія Шандиба з села Могилів на Дніпропетровщині багато років присвячує життя землеробству — вона продовжує справу, розпочату разом із чоловіком. Після його смерті Лідія взяла на себе всі обов’язки господарства: сама організовує посіви, обробляє поля та збирає врожай, планує робочі цикли і дбає про збут продукції.
Про це розповідає Дніпро24
Початки, навчання та перший рік господарювання
Фермерство для Лідії завжди було сімейною справою: спільна праця з чоловіком перетворилась на власне господарство. Коли він помер, вести діяльність довелося самостійно. Перший рік у ролі голови господарства виявився найважчим: потрібно було купувати та опанувати техніку, вибирати культури, вирішувати логістичні та організаційні питання. Самоосвіта на полі, експерименти з посівами та аналіз помилок допомогли виробити чіткий план робіт і навчитися економно розподіляти ресурси.
Значну частину знань Лідія здобула практично: через роботу на полях, налагодження техніки та вирішення щоденних завдань. Іноді зверталася по поради до досвідченіших колег, але більшість навичок — результат власного досвіду та постійного випробування різних підходів.
Робочий режим, техніка та сімейна підтримка
Типовий робочий день у сезон починається рано: обхід полів, перевірка технічного стану обладнання, контроль над посівами та організація збору врожаю. Частину часу Лідія проводить безпосередньо на полі, іншу — вирішуючи облікові і планувальні питання. У господарстві ключову роль відіграють трактори, посівні агрегати та комбайни; саме вони дають змогу працювати ефективно й мінімізувати втрати через простої техніки.
Родина щільно залучена до роботи: син і дочка з родинами беруть на себе окремі обов’язки — хтось відповідає за поля, хтось за техніку і логістику. Розподіл завдань за сезонами й днями дозволяє тримати господарство в робочому ритмі навіть за складних обставин, а спільна праця родини дає Лідії моральну та практичну підтримку.
Вибір культур зумовлений придатністю до місцевих ґрунтів та клімату, а також прагненням до стабільного врожаю. Пріоритет надається тим культурам, які забезпечують ефективне використання земельних ділянок і дають якісну продукцію для місцевого ринку.
У господарстві почали використовувати базові цифрові інструменти для обліку полів і планування посівів, хоча повної автоматизації ще немає. Лідія прискіпливо стежить за новими технологіями і планує поступово впроваджувати їх, щоб зменшити трудомісткість робіт і підвищити ефективність.
Найпоширеніші виклики — погодні умови, несподівані поломки техніки та нестабільні ціни на ринку. Погода безпосередньо впливає на врожайність, поломки вимагають оперативних рішень, а коливання закупівельних цін ускладнюють планування доходів. Щоб знизити ризики, Лідія планує закупівлі заздалегідь і оптимізує витрати.
Війна та економічна нестабільність додали труднощів: зміни цін, проблеми з постачанням матеріалів і техніки, ускладнені логістичні ланцюги. Водночас адаптація до нових умов та продумане управління ресурсами допомагають утримувати господарство на плаву й забезпечувати людей якісною продукцією.
Щодо розвитку регіону, Лідія бачить потребу в доступніших ресурсах і техніці, системній державній і регіональній підтримці, а також у навчальних програмах для малих фермерів. Збільшення доступності цифрових технологій могло б значно полегшити роботу і підвищити продуктивність господарств.
Мотивацією для продовження роботи служить любов до землі і бажання зберегти та розвинути справу, розпочату з чоловіком. Лідія вважає, що основні правила для тих, хто починає власне господарство, — поступовість, ретельне планування ресурсів, навчання на власних помилках, терпіння і відданість справі.
Ірина Ковальова,
Фото: з особистого архіву Лідії Шандиби