Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на зустрічі послів ЄС у Брюсселі закликала до радикального перегляду механізмів ухвалення зовнішньополітичних рішень. Вона підкреслила, що традиційна опора на консенсус і вимога одностайності 27 країн-членів дедалі частіше перетворюються на перепону для швидкої та ефективної реакції Союзу на нові геополітичні виклики.
Про це розповідає Дніпро24
Нам терміново потрібно замислитися над тим, чи наша доктрина, наші інституції та наш процес ухвалення рішень – усі вони розроблені в повоєнному світі стабільності та багатосторонності – встигають за швидкістю змін навколо нас, як у тому, як вони розроблені, так і як вони впроваджуються
Чому одностайність стає перешкодою
Фон дер Ляєн наголосила, що нинішня система управління формувалася в інших історичних умовах і вже не відповідає темпам сучасних змін. Вона вказала на те, що потреба в згоді всіх держав-членів часто затримує ухвалення рішень або робить їх неможливими, навіть якщо політична воля на найвищому рівні існує.
Як ілюстрацію системної неефективності очільниця Комісії навела приклад затримок із виділенням кредиту для України в розмірі 90 мільярдів євро, який кілька разів блокувався окремими урядами. За її словами, такі ситуації підривають оперативність ЄС у прийнятті рішень і ставлять під сумнів здатність блоку виконувати свої зобов’язання в критичних моментах.
Наслідки для допомоги Україні та безпеки ЄС
Фон дер Ляєн запевнила, що Київ зрештою отримає необхідні кошти, наголосивши на тому, що своєчасна підтримка є ключовою для довіри до ЄС та загальноєвропейської безпеки. Вона пов’язала збої в процесах ухвалення рішень із ширшою проблемою: кризами в Україні, на Близькому Сході та навіть дискусіями навколо статусу Гренландії, які, на її думку, демонструють нежиттєздатність старих правил у нових умовах.
Очільниця Єврокомісії закликала дипломатів і інституції відмовитися від застарілих підходів, щоб зберегти суб’єктність Союзу й забезпечити швидшу, координаційну реакцію на загрози. За її словами, мова йде про вибір між збереженням звичок минулого та формуванням інструментів, які відповідатимуть викликам майбутнього.