Франція розпочала масштабну перебудову своєї оборонної стратегії та планів озброєнь, готуючись до можливого конфлікту з росією вже впродовж цього десятиліття. Уряд готує оновлений закон про військове планування, який буде представлено 8 квітня, а головні акценти змін стосуватимуться здешевлення засобів боротьби з дронами та посилення систем протиповітряної оборони (ППО).
Про це розповідає Дніпро24
Ми застосовуємо все, чого можемо навчитися з України, особливо щодо розвитку спроможностей — як у зв’язку з тим, що відбувається зараз на Близькому Сході, так і щодо можливих дій завтра на східному фланзі
– заявив генерал Домінік Тардiф, заступник голови Повітряних сил Франції.
Французьке військове керівництво наголошує, що країна отримує оперативний досвід на театрах бойових дій, зокрема в Україні та на Близькому Сході. Літаки та комплекси ППО Франції вже задіяні в регіоні Перської затоки, зокрема в Об’єднаних Арабських Еміратах, для відбиття атак іранських безпілотників. Зафіксований також випадок загибелі французького військового в Іраку внаслідок удару іранського дрона на початку ескалації.
Високотехнологічні операції у двох регіонах виявили суттєві прогалини у західних арсеналах: сучасні ракети й комплекси часто значно дорожчі за масово вироблені безпілотники, які їх уражають. Унаслідок цього виникла потреба шукати ефективні й доступніші засоби нейтралізації такої загрози.
Серед практичних рішень, які обговорюють у Парижі, — застосування недорогих перехоплювачів та адаптація існуючих платформ. Одне з рішень передбачає використання гвинтокрилів Fennec для знищення дронів на підльоті, а також оснащення винищувачів Rafale менш затратними керованими ракетиами, щоб знизити вартість перехоплення.
Франція активно співпрацює з національними компаніями Alta Ares та Harmattan AI над розробкою дешевших перехоплювачів-дронів. Програма Alta Ares поки що не досягла повної готовності до експлуатації, але нарощує виробничі потужності, а обладнання вже розміщено на Близькому Сході для проведення випробувань і операцій.
Кабінет міністрів та промислові партнери оцінюють можливість масового виробництва: за словами прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню, кілька французьких компаній у перспективі зможуть випускати тисячі перехоплювачів-дронів на місяць, а найближчим часом планується відкриття нової фабрики з відповідними потужностями. У рамках підготовки арсеналів французький уряд також заклав у плани фінансування: до 2030 року передбачено витрати близько 8,5 млрд євро на боєприпаси.
Перевага в повітрі як ключ до ефективності
Досвід бойових дій показує, що встановлення переваги в повітрі залишається критичною доктриною. Приклади США й Ізраїлю демонструють, що точкові удари по системах противника й домінування в повітрі дозволяють нейтралізувати значну частину ППО й обмежити маневреність супротивника. Натомість у випадку росії в Україні задекларована перевага в повітрі не була досягнута, що ускладнило ефективність наземних операцій і призвело до стратегії виснаження.
Французьке командування розглядає також розгортання ракет для придушення ворожих систем ППО, що дозволить створити коридори для власної авіації. Над відповідними можливостями працює виробник MBDA у межах програми Stratus, яка має на меті забезпечити засоби для нейтралізації протиповітряних загроз супротивника.
Водночас у Парижі підкреслюють, що масове і дешеве ураження дронів — лише частина відповіді. Необхідний баланс між доступними засобами масового реагування й вирішальними, високоточно спрямованими боєприпасами, щоб уникнути ловушки війни виснаження та мати змогу проводити операції, що розв’язують конфлікти.
Підготовка до потенційного випробування НАТО
Середньостроковий пріоритет Повітряних сил Франції — підготуватися до можливого «шоку» на східному фланзі й до сценаріїв, коли росія може випробувати можливості НАТО. У випадку загострення на сході Європи пілоти Західної Європи, у тому числі французькі, опинилися б на передовій із першого дня, особливо з огляду на дефіцит винищувальної авіації в окремих країнах регіону.
Франція також аналізує способи недорогого захисту власних аеродромів, враховуючи успіхи України у враженні російських авіабаз під час операції «Павутина» 2025 року. Це включає як системні заходи оборони периметра, так і розробку мобільних, швидко розгорнутих рішень для захисту критичної інфраструктури.
Одночасно з розвитком дешевших засобів протидії дронам французьке командування не відмовляється від інвестування у високотехнологічну зброю — вона потрібна для проведення вирішальних операцій, здатних змінити хід конфлікту, а не лише підтримувати його у стані тривалого протистояння.
У перспективі також інтенсивно опрацьовують концепцію колаборативних бойових систем: великі дрони вагою 2–4 тонни з елементами штучного інтелекту, які можуть діяти разом із пілотованими винищувачами для виявлення, геолокації та ураження цілей. Французьке оборонне агентство DGA планує запросити інформацію від промисловості, аби оцінити пропозиції за цією лінією. На ринку вже присутні проєкти типу Fury від Anduril та Valkyrie від Airbus–Kratos, які розглядаються як орієнтири для подальших рішень.
Нарешті, у своїх оцінках військові експерти Франції звертають увагу на те, що росія поступово вдосконалює власні дрони Shahed, ракети й сенсори бойової авіації, тому Парижу потрібно прискорити модернізацію та наростити виробництво ефективних і доступних засобів відповіді.