Генеральний прокурор України Руслан Кравченко ідентифікував 13 осіб, причетних до системного терору в окупованому Ізюмі. Серед підозрюваних — 11 бойовиків, депутат так званої “лнр” та голова “союзу кінематографістів днр”; усі вони звинувачуються у вчиненні воєнних злочинів під час контролю над містом.
Про це розповідає Дніпро24
Підозрювані та їхня діяльність
За даними розслідування, частина фігурантів свідомо обрали бік ворога ще з 2014 року і публічно хизувалися захопленням органів безпеки в Луганську. У 2022 році їхня діяльність загострилася: колаборанти перейшли до відкритого переслідування цивільних та учасників оборони. Серед підозрюваних — як безпосередні виконавці побиттів і катувань, так і місцеві адміністративні та організаційні фігуранти, які сприяли окупаційному режиму.
Методи тиску, жертви та правові наслідки
Затримані використовували жорстокі методи тиску та приниження: незаконне утримання людей у металевих контейнерах без їжі й води, погрози та побиття для вибивання інформації про ветеранів АТО та військових, а також систематична фіксація тортур на відео з подальшим використанням у пропаганді. Однією з відомих жертв став 46‑річний пластун і помічник депутата Ізюмської міської ради — його жорстоко побили, застрелили в обличчя й викинули тіло поблизу залізничного переїзду.
Під час окупації Ізюму вони грабували та катували людей, утримуючи їх у металевих контейнерах без їжі й води. Побиттям і погрозами окупанти вибивали інформацію про ветеранів АТО та військових. Свої звірства вони знімали на відео для монтажу пропагандистських роликів про “ліквідацію бандерівців”. За це системно отримували підвищення по службі та заохочення, в т. ч. від вищого політичного керівництва рф – повідомив Кравченко.
За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури всім 13 підозрюваним оголошено підозри за статтями про державну зраду та порушення законів і звичаїв війни; ці злочини не мають терміну давності. Триває збір доказів і документування ролі кожного фігуранта для передачі справи до суду та притягнення до відповідальності.
Розслідування включає опитування свідків, експертизи відео- та фотофайлів, а також аналіз комунікаційних слідів у соцмережах, де частина підозрюваних відкрито демонструвала свою підтримку окупаційним діям. Надалі прокуратура планує дії, спрямовані на забезпечення повноти доказової бази та притягнення винних до суворої відповідальності.