Глава МЗС Німеччини вимагає від США ясності щодо операції в Ірані

Глава МЗС Німеччини вимагає від США ясності щодо операції в Ірані

Міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль закликав Сполучені Штати надати чітке пояснення щодо критеріїв завершення їхньої спільної з Ізраїлем операції в Ірані, наголосивши на цьому напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ після повернення з регіону Близького Сходу.

Про це розповідає Дніпро24

«всюди там шок від того, що Іран атакує країни, які до цього часу не зробили жодного внеску у військові дії, розпочаті Сполученими Штатами Америки та Ізраїлем».

За словами Вадефуля, його співрозмовники в регіоні насамперед прагнуть, щоб міжнародні партнери вийшли зі спіралі ескалації. Він підкреслив, що важливо роз’яснити, коли США та Ізраїль вважатимуть свої військові цілі досягнутими, адже лише маючи таке розуміння можна буде перейти до наступного етапу — створення регіональної архітектури безпеки за участі прибережних держав і, згодом, відновлення діалогу з Іраном. Німецький міністр додав, що ці питання обговорюються й із американською стороною.

Вадефуль також визнав, що від іранського режиму походить значна загроза для сусідів, судноплавства та світової економіки, і зазначив, що Німеччина солідарна зі США в необхідності нейтралізації цієї загрози.

Перспектива деескалації і архітектура безпеки

Найближчими кроками, на думку міністра, має стати визначення умов для завершення військових дій та початок підготовки безпекової структури для всього регіону. Така архітектура, за його словами, повинна формуватися разом із прибережними державами Перської затоки і передбачати механізми стримування подальших атак, а також діалог із Тегераном як елемент зниження напруги.

Санкції та ризики для світової економіки

Вадефуль висловився за введення санкцій проти осіб, відповідальних за блокування Ормузької протоки, пояснивши, що це необхідно для чіткого сигналу партнерам у регіоні і щоб запобігти шоковим хвилям для світового ринку енергоносіїв і транспортування добрив. На його думку, перешкоди в доставці нафти та добрив здатні спричинити подорожчання продовольства й інші масштабні економічні наслідки.

Перша хвиля ударів, що їх 28 лютого провели Сполучені Штати та Ізраїль, призвела до загибелі верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значної кількості інших високопосадовців іранського режиму.

У відповідь Іран здійснив ракетні й безпілотні удари не лише по Ізраїлю та військових об’єктах США в регіоні, а й по низці держав-сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів. Удари були спрямовані на об’єкти, пов’язані з дипломатичними представництвами та військовими базами США, а також торкнулися цивільної інфраструктури.

Президент США Дональд Трамп 11 березня заявив, що Сполучені Штати «виграли» війну проти Ірану, водночас додавши, що американські сили продовжуватимуть атаки, доки робота не буде завершена, у той час як Тегеран наніс удари щонайменше по шести суднах у регіоні і пообіцяв подальші удари.

Коментарі Трампа та представників Білого дому в останні дні були різними: звучали припущення про те, що війна може тривати від чотирьох до шести тижнів або довше, а також варіант, що вона може завершитися «скоро».