Головне управління розвідки України 9 лютого оприлюднило оновлений перелік із 21 російського підприємства, причетного до розробки та виробництва безпілотних літальних апаратів, які використовуються в агресії проти України.
Про це розповідає Дніпро24
У документі систематизовано фірми, що створюють різні типи БПЛА: від вантажних комплексів до FPV-дронів із системами автопілота й машинного зору. Перелік має на меті виявити ланцюги постачання та можливі вразливі місця для посилення контролю за експортом технологій.
Ключові компанії у списку
- ТОВ «Агентство цифрового развития» — розробник і виробник лінійки вантажних БПЛА «Сварог», які, за даними розвідки, застосовувалися підрозділами морської піхоти противника для забезпечення окупаційних сил на островах у дельті Дніпра на Херсонщині
- підприємства групи «Аеро-хіт» — розробник і виробник FPV-дронів «Велес», що, як зазначено, належать так званому сенатору рф від окупованої Херсонської області Костянтину Басюку та отримують державне фінансування з бюджету рф
- КБ «Мікроб» — автор однойменної серії FPV-дронів, а також компанія «Площадь», яка створює для них системи автопілота та машинного зору
Розвідка наголошує, що значна частина суб’єктів із цього списку досі не потрапила під міжнародні санкції, через що агресору залишається доступ до необхідних технологій, комплектуючих та фінансування.
Заклики до розширення санкційного тиску
У доповненні до ідентифікації підприємств ГУР закликало включити ці компанії до світових «чорних списків» відповідального бізнесу, фінансових установ та систем експортного контролю, аби ускладнити їхню можливість співпраці з іноземними партнерами та доступу до критичних компонентів.
«Досвід, який російська армія та виробники озброєнь здобувають сьогодні на полі бою в Україні, завтра може бути використаний росією та її союзниками – Іраном і КНДР – у нових війнах проти цивілізованого світу».
Після початку повномасштабного вторгнення рф проти України США та інші західні країни запровадили серію санкцій, спрямованих на обмеження доступу Москви до передових технологій. Однак у практиці виявляються шляхи обходу обмежень: російські виробники й далі іноді отримують іноземні комплектуючі та технологічну підтримку через складні ланцюги постачання.
Фахівці розвідки вказують, що системне включення ідентифікованих компаній до санкційних та контрольних списків, а також посилення співпраці між державами в питанні експортного контролю йоможуть зменшити ризики подальшого озброєння російської армії сучасними безпілотними системами.