Міська влада Харкова продовжуватиме робити все можливе, щоб зберегти безкоштовний проїзд у громадському транспорті для мешканців міста, заявив мер Ігор Терехов.
Про це розповідає Дніпро24
«Наші містяни заслуговують на те, щоб проїзд був безкоштовним, бо кожен день вони переживають неймовірні речі, бо кожного дня вибухи, кожного дня руйнації, кожного дня поранення, жертви. І нам потрібно, щоб ці люди мали таку можливість – їздити по Харкову безкоштовно» – сказав він.
Фінансове навантаження на міський бюджет
На запитання, яким чином місту вдається компенсувати витрати на безкоштовний проїзд, Терехов зазначив, що це створює значне фінансове навантаження на бюджет. Він підкреслив: відмовлятися від такої соціальної підтримки міська влада не планує, навіть попри колосальні витрати.
Мер пояснив, що місто щодня стикається з коливаннями цін на ключові ресурси: електроенергію, паливно-мастильні матеріали та інші складові експлуатаційних витрат громадського транспорту. Через нерівномірність тарифів і сезонні коливання підрахувати точну суму щоденних видатків складно, тож конкретної цифри він наразі не назвав.
Причини та адресат підтримки
Терехов наголосив, що безкоштовний проїзд спрямований не лише на постійних мешканців, а й на тих, хто цього року знайшов у Харкові тимчасовий або новий дім у зв’язку з війною. За його словами, близько 215 тисяч вимушених переселенців наразі перебувають у місті і опинилися в скрутному фінансовому становищі: багато хто залишив домівки та документи, тож додаткова міська підтримка є необхідною.
Мер також підкреслив, що збереження пільг можливе лише за умови, якщо бюджет міста матиме змогу компенсувати витрати на перевезення. Він пообіцяв докладати зусиль і робити «все можливе», щоб зберегти безкоштовний проїзд для харків’ян.
Безкоштовний проїзд у харківському громадському транспорті діє з моменту відновлення руху в травні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, і залишається однією з ключових міських соціальних ініціатив.
Ситуація з фінансуванням пільг залежить від кількох факторів: обсягу бюджетних надходжень, вартості енергоносіїв та паливно-мастильних матеріалів, а також загальної потреби в соціальній підтримці для внутрішньо переміщених осіб і постраждалих мешканців