Армія росії вдруге за день атакувала громадський транспорт у Херсоні, внаслідок чого водій тролейбуса отримав тяжкі поранення й помер у лікарні, повідомив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
Про це розповідає Дніпро24
За повідомленням адміністрації, тролейбус у Корабельному районі потрапив під удар російського дрона. Водія доправили до медичного закладу з численними травмами, які згодом виявилися несумісними з життям.
«У чоловіка були вибухова та закрита черепно-мозкова травми, забій головного мозку, відкритий перелом правого плеча, уламкове поранення лівої ноги. Ці травми виявилися смертельними»
Поранені та стан потерпілих
Окрім загиблого водія, унаслідок обстрілу Корабельного району постраждала 24-річна мешканка міста. Її доставили до лікарні у стані середньої тяжкості; медики діагностували контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травму.
Раніше міська військова адміністрація повідомляла про ще кількох поранених унаслідок атак на Херсон, зокрема 11 квітня постраждав водій автобуса. Напади на громадський транспорт фіксуються повторно в межах ескалації ударів по інфраструктурі міста.
Кваліфікація атак і норми міжнародного права
Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари по цивільних об’єктах як воєнні злочини, звертаючи увагу на їхній цілеспрямований характер. Особливе занепокоєння викликають атаки на життєзабезпечувальні системи та заклади охорони здоров’я, що позбавляють населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них у мирний час і під час війни.
Ознаки, які часто наводять правники і правозахисники при аналізі подій, включають зокрема:
- вбивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень;
- умисне створення умов життя, розрахованих на фізичне знищення групи;
- переслідування та знищення осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- насильницьке видалення дітей з однієї групи до іншої та спроби змінити ідентичність підростаючих поколінь;
- знищення культурних пам’яток, вилучення українських видань та викрадення артефактів.
Керівництво росії офіційно заперечує, що її війська завдають цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, руйнуючи лікарні, школи та об’єкти енергетики й водопостачання.