Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 16 березня обговорили посилення військово-морської операції Aspides, що супроводжує торговельні судна в Червоному морі, та можливе розширення її діяльності на Ормузьку протоку. Глава європейської дипломатії Кая Каллас за підсумками дискусії повідомила, що наразі немає готовності змінювати мандат операції та офіційно залучати її до дій у Ормузькій протоці.
Про це розповідає Дніпро24
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними», – зазначила Каллас.
Під посиленням операції в першу чергу мається на увазі збільшення ресурсів та військово-морської присутності для кращого захисту комерційного судноплавства від можливих атак. Водночас представники держав-членів наголосили на небажанні ескалації конфлікту та уникненні прямого залучення до бойових дій у регіоні.
Позиція ЄС щодо розширення мандату
За словами Каллас, держави-члени не виявили готовності розширювати мандат Aspides на Ормузьку протоку. Європейські дипломати прагнуть знайти баланс між посиленням безпеки судноплавства та уникненням подальшої мілітаризації. Було підтверджено акцент на дипломатичних рішеннях і зборі пропозицій від урядів для визначення прийнятних опцій.
Ключова турбота блоку полягає в тому, щоб забезпечити реальні гарантії безпеки для судноплавства, а не обмежуватися деклараціями. Каллас підкреслила потребу в конкретних та відчутних заходах, які засвідчать безпеку морських шляхів.
Енергетичні ризики та міжнародна реакція
Кая Каллас попередила про економічні наслідки закриття Ормузької протоки: близько 20% світових поставок нафти та газу проходять через цей маршрут, його закриття найсильніше вразить Азію, а також ускладнить постачання добрив. За її словами, відсутність добрив цього року може призвести до продовольчих проблем і навіть голоду у наступному сезоні.
Після публічних закликів щодо гарантування безпеки в районі Ормузької протоки окремі лідери і міністри заявляли про різні реакції. 14 березня президент Сполучених Штатів звернувся до низки країн із пропозицією направити військові кораблі для забезпечення безпечного проходу суден. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про готовність Німеччини направити кораблі у відповідь на такий заклик. Водночас прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відмовився долучатися до відправлення військових кораблів.
У інтерв’ю 16 березня президент США попередив, що майбутнє НАТО може ускладнитися, якщо країни-члени не допоможуть відновити і гарантувати прохід через Ормузьку протоку, яка стала критично важливим маршрутом транспортування енергоносіїв на тлі напруженості в регіоні.
Коментуючи заяву іранського міністра закордонних справ про нібито «закриття протоки лише для суден ворогів», Каллас зауважила, що одних лише декларацій замало. Потрібні конкретні гарантії, які засвідчать реальну безпеку для міжнародного судноплавства.